Він хапає мене за руку та тягне з кімнати назовні, до саду. Веде до задньої стіни готелю, до бірюзового басейну.

– Ого. Приголомшливо, – кажу я. – Навіть краще, ніж у Бет.

Він такий гарненький, у формі квасолинки, освітлений прожекторами. Оточений садами, пальмами та квітами. Зі скелі, від басейну, відкривається вид на Середземне море. Тут збіса круто й гламурно, мов на обкладинці альбому «Гед Кенді»[161].

Ніно зриває з себе весь одяг і стрибає у воду. Засмагла спина. Білі сідниці. Член мов анаконда. Він пірнає глибоко у воду, а потім знову з’являється на поверхні.

– То як тобі, нудно?

– Це неймовірно.

Без одягу він мені більше подобається.

Ми – Стів Макквін і Елі Макґроу в тому літньому озері в «Утечі».

– Ну ж бо. Залазь, – каже він.

Я зриваю одяг і йду до сходів. Вони сріблясто блищать на світлі, яскраво сяють, мов платинові коштовності. Я занурюю пальці в басейн. Прохолода освіжає. Спускаюся сходами донизу, у воду. Пропливаю трохи. Це чудово. Вода м’яко огортає тіло, пестячи шкіру, наче шовкова постіль. Я чую, як наркотик хвилями пульсує в мене в крові. Губи все ширше розтягуються в усмішку.

Ніно дивиться на мене з протилежного боку басейну. Я відчуваю його погляд. Пливу до нього. Тепер я справді його хочу. Так, як я ще ніколи й нікого не хотіла у своєму житті. У мене в животі пурхають метелики, так, ніби мені знову тринадцять. Знаєте що, я рада, що не вбила його. Це було б страшне марнотратство.

Ніно пірнає під воду. Його темний обрис рухається басейном, загрозливий і небезпечний, як акула чи людожерлива риба. На поверхню підіймаються бульбашки, потім він вигулькує переді мною. Я дивлюся в його очі. Темні та блискучі. Він міцно притискає мене до стінки, і ми нарешті цілуємося. Я смакую його язик, його солоні губи. Притягаю його голову до себе. Його пальці вчіпляються в моє волосся. Його рот голодно поглинає мій. Я кусаю його нижню губу. Тепла рука ковзає моїм стегном і доходить до клітора. Я шкірою відчуваю тепло його гарячого тіла. Я стогну. Тиждень минув.

Потім він відхиляється.

Повертає мене й хапає ззаду. Кусає за шию. Моєю спиною, вгору і вниз, пробігає трепет. Між ніг у мене гаряче й мокро. Я нахиляю голову назад, кладу йому на плече. Він обіймає мене й обхоплює мої груди, соски в мене тверді, напружені. З моїх губ злітає стогін, коли його руки рухаються моїм животом униз, і я відчуваю всередині себе грубі пальці.

– Оце нудно? – питає він.

Розділ тридцять перший