— Рухайся, сучко, — сказала Джеймі Клоуз, схопивши Гарпер за потилицю і з силою штовхнувши вперед.

Ноги в Гарпер досі були слабкі й підгиналися, тож Пильнувальники, які тримали її попід руки, наполовину вивели, наполовину витягли жінку в студену ніч. Вона роздивилася, що ті двоє — Ґейл та Ґіліян Нейборс. Вигляд у них був настільки ж переляканий, наскільки вона почувалася. Гарпер хотіла була промовити, що їм не варто турбуватися, вони все роблять правильно, але, звісно ж, не зронила ні слова, бо в роті в неї був камінь, а довкола голови обвивалася клейка стрічка.

Юрба сахнулася від неї, наче вона була заражена чимось набагато страшнішим від луски. На замурзаних дитячих обличчях застигли вирази зачудування і жаху. Сивочола жінка в модних окулярах «котяче око» стояла й, скрушно похитуючи головою, плакала.

Першою з юрми роззяв вирвалася Норма Гілд і плюнула на Гарпер.

— Душогубська підстилка! — загорлала вона нестямним голосом.

Гарпер здригнулася, позадкувавши, і Ґейл міцно стисла її руку, втримуючи на місці. Гарпер захитала головою, рефлекторно — «ні, то не я, я не...» — а тоді опанувала себе. Наступні півгодини їй доведеться змиритися з роллю душогубської підстилки. Вона гадки не мала, що буде з Ніком після її смерті, але, поки жива, мусила робити все можливе.

— Та як ти тільки могла?! — закричала гарна молода жінка з обличчям, вкритим прищами. Рут-як-її-там? Вона була одягнута у візерунчасту нічну сорочку, поцятковану маленькими блакитними квітами, поверх якої накинула пухку помаранчеву парку. — Як посміла?! Він любив тебе! Життя віддав би за тебе!

Черговий згуслий плювок опинився на короткому волоссі Гарпер.

Попереду вона бачила масивні кам’яні брили та грубо витесану гранітну лаву, яка так нагадувала їй місце для жертвоприношення — гоже місце, де біла королева могла би вбити священного лева. Саме там чекала решта таборян.

Коли вони дісталися зовнішньої межі кола, права нога Гарпер остаточно відмовила, підігнувшись, і жінка впала навколішки. Ґіліян схилилася над нею, немов збираючись прошепотіти щось підбадьорливе.

— Мені начхати, що ти вагітна, — промовила дівчина. — Сподіваюся, що ти тут і сконаєш.

Вона затисла Гарпер носа, перекриваючи дихання.

— Як на мене, то хай здихає і дитина.

Якусь жаску мить Гарпер не було чим дихати. З голови повтікали геть усі думки. Ґіліян могла вбити її так само легко, як і вмикачем на лампі клацнути. Тоді Джеймі знов ухопила Гарпер за потилицю, підірвала на ноги і пхнула вперед, а тоді ляснула по заду, підганяючи. Гарпер знову могла дихати.