Еллі йшла відразу за нею, викрикуючи хрипким і тремтливим голосом:
— Нахер пішли, вилупки! Позабирали свої срані руки від мене!
Руки в неї теж були зв’язані за спиною, Джеймі Клоуз тримала її за плече. Гарпер навіть не здогадувалася, що Джеймі відійшла від неї, але ось вона, ця дівчина, ступає, ведучи Еллі. Допомоги Джеймі вистачало: обабіч Еллі йшло два хлопці, тримаючи її за плечі, а ще двоє простували позаду. З губ Еллі крапала кров. Зуби вкривав багрянець. На дівчині були фланелеві піжамні штани та кенгурушка «Бостон Ред Сокс». Босі ноги вже встигли забруднитися у болоті.
— Ставай навколішки, — промовила Джеймі, коли вони дісталися до краю кола. — І стули свого сраного писка.
— Ми маємо право висловитися на власний захист, — сказала Рене Ґілмонтон. Позаду неї виринув приклад гвинтівки й ударив її в ліву ногу. Обидві ноги їй підкосилися, і Рене впала навколішки.
— Маєш право
Гарпер не помітила, як Бен і Майкл пішли, але розгледіла їх тепер, коли вони виходили з кафетерію. З собою вони вели Ґілберта Клайна та Мацца.
На обличчі Ґіла застиг байдужий вираз досвідченого гравця у покер, в якого на руках міг бути як «фул-хаус», так і геть нічого — годі було розгадати. Мацц, проте, перебував у стані піднесення. Хоча і був одягнутий у джинсове пальто та поплямовану футболку «Bad Company»[156]. Ступав він ледь не підстрибом, з бадьорою впевненістю крутія-бізнесмена, який прямує на роботу в мангеттенську висотку, де його дожидається чек на шестизначну суму.
Ґіліян допомогла Керол зійти на кам’яну лаву, розташовану акурат між Гарпер та Пожежником. Керол стала, похитуючись. Погляд у неї був нестямний, з очей струменіли сльози. Щоб привернути загальну увагу, рук вона не здіймала. Не було потреби. Тихе гарячкове бурмотіння — суміш стурбованого шепоту та стишених ридань — принишкло. Якусь мить панувала така тиша, що єдиним звуком було шипіння і потріскування смолоскипів.
— Мій батько мертвий, — промовила Керол, і понад натовпом з 170 душ здійнявся повний розпачу стогін. Керол не зронила ані слова, поки знову не настала тиша, і лишень тоді повела далі. — Три місяці тому Пожежник намагався його вбити, але зазнав невдачі. Цієї ночі він повторив спробу. Цього разу успішно. Він увів йому в кров бульбашку повітря, викликавши тим самим смертельний серцевий напад. А може, це зробила медсестра.
— Це цілковита нісенітниця, — голосно й упевнено промовила Рене.
Один з хлопців позаду завдав Рене удар між лопатками, від якого вона завалилася вперед, обличчям додолу.