Клешня, напевне, теж був здивований таким проханням.

— Ну, чого ви дивитесь на мене? — незадоволено вигукнула Оксана. — Невже у вас не знайдеться дзеркальця?

Клешня засміявся, підморгнув здоровим оком.

— Я розумію. Пані хоче причепуритися перед тим, як я прийду до неї увечері. О, пані справжня кобіта, відразу видно.

— Облиште ваші дурні жарти, Клешня, — з прикрістю сказала дівчина, — Ви вже заробили двадцять шомполів.

— Що таке двадцять шомполів заради отакої панянки, — посміхаючись, Клешня переступив поріг і наблизився до Оксани. — Дай я тебе приголублю, моя красуне!

— Не доторкайтеся! Багнет, заберіть цього старого дурня, інакше, ви теж будете відповідати.

— Друже Клешня, плюнь. Якщо Місяць дізнається…

— Дай мені спокій, — відмахнувся Клешня від Багнета, й Оксана побачила в його руці короткий, обтягнутий гумовою кишкою канчук, — Адже пані тільки вдає, що я їй не подобаюсь.

Бандерівець хотів обійняти дівчину лівою рукою. Оксана вдарила його носком чобота, плюнула в обличчя. Клешня присів, застогнав від болю, розтираючи забиту ногу.

— Па-а-длюка!.. — Він підвівся, витер рукавом лице, замахнувся канчуком.

Оксана встигла відхилитися, тяжкий наконечник канчука тільки сковзнув по її лівій руці, вдарив, наче гиря, по великому пальцю, який відразу занімів.

— Я буду вимагати, щоб тебе розстріляли, негіднику! — чітко вимовляючи кожне слово, промовила дівчина, з усіх сил намагаючись бути спокійною. — Чуєш! Багнет, вам теж попаде від Місяця.

Молодий бандерівець уже відштовхував розлюченого Клешню до дверей.

— Друже! Друже Клешня… Ну її до дідька, ще встигнемо. Приїде Місяць, скаже, що з нею робити.

Клешня ще раз старанно обтер обличчя.

— Вона в мене ще заспіває! — погрожуючи важким канчуком, зашипів він, — Буде на коліна падати, чоботи цілувати. Я тобі всі кості потрощу цим канчуком, падлюко.

Не звертаючи уваги на погрози Клешні, Оксана зажадала:

— Виведіть його, Багнет, і принесіть те, що я просила.

Клешня гримнув дверима так, що з стіни посипалася штукатурка, дзвякнула клямка. Оксана перевела подих. Її трясло, наче в пропасниці. Більше вони не прийдуть. Командиром у цих бандитів Місяць. Вони його чекають, він незабаром прибуде. З Місяцем ніяких розмов, крім вимоги відіслати її до начальства.