— Стріляю!
— Кинь дурну забавку, їх кулі не беруть.
— Возьмуть. У мене — возьмуть.
Максим, Степан, Степанові хлопці, дід Панас, купка козаків Вишневського та ще з десяток добровольців щосили січуть падаючі з неба тіні.
Товариство у доволі скрутному становищі — від шабель у поєдинку з мечем користі мало. Максим пробував стріляти з лука осиковими стрілами — теж не вельми розігнався.
— Тю, лиху годину! Лупи їх! Лупи їх, іродів, синку! — то дід Панас своєму середущому сину. Старший син його у церкві з іншими пораненими.
— Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Амінь.
Максим обертається.
То, виявляється, Степан бере мушкет, набиває пороху, перехрещує кулю, перехрещує дуло і, вигукнувши: «Во ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!», стріляє вгору.
У небі видиться спалах — один упир згорів.
— Нут, вража душа! Ти як додумався? — Максим аж звеселився.
— Та … — Степан ніяково. — То, власне, Христя підказала.
— Чуєш, — Павло, син діда Панаса, підслухав ту розмову і штовхнув Степана в бік. — А правду по селу балакають, що вона знахарка?
Максим роздратовано прицмокнув і кивнув головою. Степан спокійніше:
— Та…Баби люблять подібні теревені розводити. Яка вона знахарка? Ну, трави різні знає, бабуня їй передала. Ще по-церковному розуміє багато.
— А… — Павло тихо. — А ото казали, була чутка місяць тому, ніби колесо з підводи котилось уночі по шляху, хтось узяв…
— А онде ти сховався, щеня! Що, шмаркач, хотів бою уникнути? — дід Панас схопив сина за комір. — От гадина боязлива! Ану пішов, гнидник, на!
Дід тільки замахнувся, а Павло вже й п’ятами накивав у саму гущавину бою.
— Ех, не така нині молодь! Геть не та, що раніше! Учи їх, учи, а ладу, як із бичка надою. Вражі діти!
Загони упирів прибували один за одним. Кидались вони переважно на ту купку людей, бо Максим перед самим зіткненням закопав серед левади жмуток Галиного волосся. Ксенині молодці чули присутність княгині, знижувались, тут-то їх і підстерігали козаки. Власне, хоч вояків і обмаль було, та їхній отаман зумів грамотно організувати оборону. А ще ж Захарчукові частини допомагали.