Все разом, адреса і телефон. Бракувало лише розміру взуття. Схоже, вони теж хотіли навідатися до нього у гості. Можливо, він ще встигне спіймати цих мерзотників. Перш ніж вибігти з квартири, Рат глянув під кухонний стіл. Пістолета вже не було.

Прокляття! Алекс все-таки його обдурила!

108

Шарлі й гадки не мала, де вона опинилася. Чоловіки фактично натягнули їй на обличчя капюшон, щойно вони виїхали з Моабіту. І не знімали його, поки не посадили її на цей стілець.

Вона почувалася так, наче потрапила в поганий фільм. Що взагалі тут відбувалося? Торнов та його помічник викрали ні в чому не винну громадянку серед білого дня з її власного дому, не моргнувши при цьому оком. Вона все ще не могла в це повірити.

Окрім Торнова та чоловіка з пістолетом, був ще третій чоловік, який сидів за кермом автомобіля. Це був «Хорх», вона запам’ятала марку, але не змогла швидко запам’ятати номер машини.

Її привели в якусь кімнату без вікон, можливо, у підвал, але вона не була в цьому впевнена, для цього там було недостатньо прохолодно, у цій кімнаті стояла задушлива денна спека. Чоловіки сиділи за столом, всі троє. Це виглядало як трибунал, свята інквізиція. І вона була відьмою.

Принаймні її не зв’язали.

Торнов був ліворуч, посередині сидів старший чоловік — Шарлі здогадалася, що йому трохи за п’ятдесят, — який погрожував їй пістолетом, тим пістолетом, який зараз лежав перед ним на столі, а праворуч, мабуть, сидів водій, його обличчя вона бачила вперше. За ними трьома висів прапор чи якийсь гобелен — чорний шматок тканини, на якій була зображена велика біла рука.

Вона одразу подумала про шпильку та посвідчення, які вони знайшли в коробці Кушке. Отже, перша спільна річ між кандидатом в придурки Торновим і вбитим Кушке. Якби в неї ще залишалися сумніви щодо того, що саме Торнов убив сержанта, вони вже повністю розвіялися.

— Ви знаєте, чому ви тут, фройляйн Ріттер? — запитав її старший чоловік, мабуть, найстарший з цих трьох.

Шарлі було цікаво, звідки вона його знає; вона готова була закластися на що завгодно, що він теж поліцейський. Як, мабуть, і водій.

Поліцейські, які викрали жінку, просто неймовірно!

— Чому я тут? Можливо, ви хочете зіграти в доппелькопф{109}, і вам не вистачає четвертого учасника. Але мушу вас розчарувати: по-перше, я жінка, а по-друге, я граю лише в скат. Тож я вам для цього не потрібна. Чи можу я піти?

— Це чудово, що ви зберегли своє почуття гумору в цій ситуації.

— В якій ситуації? Може, ви поясните мені, що це за ситуація. Поки мені вдалося визначити лише такі кримінальні правопорушення: проникнення до квартири, погрози, позбавлення волі. Але, чесно кажучи, я не дуже розумію, в чому сенс цього всього. Ви збираєтеся вимагати за мене гроші? Мушу вас розчарувати: мої батьки не такі вже й багаті.