8

Вершники майже одночасно озирнулися на звук і однаковий кислий вираз з’явився на обличчі усіх трьох. Тим часом, побрязкуючи ланцюгами, залою незграбно плівся Херувим Фроня…

— Принесло ж його саме цієї миті, — буркнув Срібний.

Херувим підібрався ближче до Вершників і без найменшого докору сумління мовив:

— Я звичайно прошу пробачення, що перебиваю ваш консиліум, але чекати я не міг. Там таке скоїлось!

— Що ще могло скоїтись, Фроню, таке, що не могло почекати? — сердито мовив Срібний.

— Не знаю як і сказати. Але справа невідкладна.

— ?

— Я вас попереджав! Але вам все ніколи і ось тепер маємо клопіт.

— Про що попереджав, Фроню? Ти можеш говорити зрозуміліше?

— Хіба я не казав вам, що Вогняні ворота, які поставили, щоб відділити Електронний Рай від решти території вже 2 століття ледве тліють, що вся підземна магма вже википіла, що потрібно додати пального? Що кам’яні стіни тріщать і розвалюються? А ви що мені? Почекай, Фроню, тепер не до цього, є проблеми важливіші.

Вершники, не змовляючись, перезирнулись і перевели погляд на Фроню.

— І ось сьогодні, уявіть собі, саме сьогодні в ювілей створення гомо сапієнс — ворота рухнули. Ба-бах! Все, догралися! Вогню більше немає. Тепер нема чому вказувати гомо сапієнсам дорогу до Святилища… — Форня на мить змовк, аби перевести подих і провадив далі, — Необхідний терміновий ремонт!

— Не хвилюйся Фроню. За весь час відтоді, як гомо сапієнс покинули Рай, жоден з їхніх нащадків не пішов на світло вогняних воріт. — мовив Срібний Вершник. — ми вже навіть подумували, що воно занадто яскраве для них і замість приваблювати — відлякує.

— Я не розумію, ви що не збираєтесь чинити ворота? — розпачливо мовив Херувим.

— Ми надто погарячкували, коли їх встановлювали. — мовив Срібний.

— Зачекай, брате, — перебив Срібного Сизий. — Ти ворота не встановлював! Їх поставили задовго до твого намісництва!

— То й що? — сердито відмахнувся Срібний, — Я не кажу, що їх встановлював. Під «ми» я мав на увазі узагальнений образ Трьох. А взагалі для привернення уваги гомо сапієнс вистачило б і вогняних факелів.

— Мої факели вже заржавіли! — запротестував Фроня. — Ними нікого не привабиш!

Срібний почесав голову.