Светлый фон

— Але до нього складно дістатися. — продовжив Нік.

— Ні, просто наш агент повідомив, що він… не схожий ні на книгу, ні на будь що інше.

— ?!

— Тобто на книгу в нашому розумінні…

— Якщо судити з назви, це можуть бути списані від руки листки. Листки з якогось нетипового матеріалу, скажімо, дерева, шкіри, каменю, та… будь-чого. Здається в давнину саме на таких матеріалах і писали.

— Ти міркуєш логічно. Але… На що схожий Сувій не знає ніхто. Його можна побачити, але не зрозуміти, що це він. Ось і все. Розумій як знаєш.

— Угу, — буркнув Нік.

— Візьмешся за цю справу? — запитав Хардроун.

— Я так розумію, що питання риторичне…

Хардроун покосився на Ніка:

— Місце схованки не завжди доступне. Поки що тобі краще його не знати.

Нік хитнув головою в знак згоди.

— За моєю інформацією, у день повного місяця Старійшини планують забрати Сувій з відомого нам місця, можливо, аби переховати, — продовжував Хардроун, — Тому діяти треба оперативно. І ще одне…у випадку чого, Сувій доведеться ліквідувати. Ніхто не повинен прочитати його раніше за нас.

Нік хитнув головою.

— Точну адресу і час тобі повідомлять телефоном.

— Зрозумів, — мовив Нік і пішов до дверей. Але біля самого порогу раптом зупинився. — Ти сам як думаєш, що в тому Сувої?

— Я то? Думаю, там написано, що Бог був інопланетянином. — відповів Хардороун і розсміявся.

10

— Якщо міркувати логічно — Царство Небесне у моєму мозку. — мовив Срібний. — Але оскільки ми з вами триєдиний розум, з’єднаний силовими променями — у вашій свідомості віддзеркалюватиметься уся інформація про те, що відбувається в царстві.

— Хитро заховано. — мовив Сірий. — Я досі нічого не запримітив.