— Інколи люди поводяться і справді дивно, — погодився Сизий. — Наприклад, я так і не розумію, чому вони досі не спорядили експедицію на пошуки Раю. Чому не припустити, що в нього можна потрапити за життя? Адже якщо Адам з Євою вийшли з нього при здоров’ї та розумі, то і втрапити в нього в такому ж стані реально.

Цей розум створений Абсолютом воістину парадоксальний!

Якийсь час вершники мовчали. Розмову продовжив Сірий:

— Значить телепортація, — мовив він задумливо.

— Історія пам’ятає подібні явища. Абсолютно нічого нового. До того ж, процес анітрохи не загрозливий. Свого часу Енох і Ілія по необхідності були телепортовані. Їхні тіла не зазнали ушкоджень. Це навіть безпечніше, аніж політ літаком.

— Але це було надто давно. — мовив Сизий.

— Отже, є нагода нагадати людству історію. Адже все нове — добре забуте старе. Але щось мені підказує, що ця телепортація пройде для більшості непомітно. В першу чергу її відчує сама учасниця процесу. А далі — про щось поговорять сусіди, які побачать мій срібний плащ, про щось напишуть місцеві газети, телевізійники знімуть кілька сюжетів, на якийсь час посилиться увага до неопізнаних об’єктів, а потім все вщухне.

Сизий і Сірий перезирнулися. Слово взяв середній брат.

— Але ми повинні подбати про психологічну безпеку дівчинки. Я не маю нічого проти твоєї ідеї, але ж лишаються й інші фігуранти цієї справи, що буде з ними, коли дівчинка раптово зникне?

— Кого ти маєш на увазі?

— Звичайно, сімю: батьків, прабатьків, сестер, братів.

Срібний задумався:

— Ми могли б перенести і їх також. Фізичних затрат на подібну телепортацію у мене вистачить. Проте, не треба забувати, що вони набагато складніше перенесуть процес адаптації. До того ж, якщо нашу Богиню перенести з цілою родиною буде поставлена під сумнів сама її святість. Богиня звичайно може мати земних батьків, проте, краще, якщо її народження залишиться таємницею, аби у скептиків було менше шансів. Тож, родину доведеться залишити в Ері Водолія. Проте ми можемо послати до них ангела, який у віщому сні покаже новий світ, у якому житиме їхня дочка.

— Можливо це і не найкращий варіант, але якщо це хоч якось посприяє гуманізації суспільства Риб, я його підтримаю. — зітхнув Сірий.

— І я теж. — буркнув Сизий і додав, — і все таки мені видається це авантюрою.

13

Вітрина була порожня.

Здивування тривало недовго. За кілька секунд Нік відновив спокій. Принаймні його намірів ніхто не помітив. За спиною як і раніше гриміла музика, сміялися гості, танцювали пари, цілувалися закохані, десь далеко пролунало одиноке «гірко» і присутні охоче підхопили цей викрик, заплескали долоні. Отже, молоді вже тут і тепер публіці зовсім не до нього.