Нік обережно дістав з нагрудної кишені плоский предмет і поклав його на долоню. Зік розгублено витріщився на Нікову руку.

— Що це, можеш сказати?

— Ніколи не бачив нічого подібного.

— Так вже й ніколи?

Зік уважно придивився.

— Ні, ну якщо добре пригледітися, але я можу помилятися…

— І все ж?

— Схоже на носій інформації нового покоління. Але наскільки я знаю подібний тільки в проекції. Аби його сконструювати потрібно ще з десяток років.

— А може таке бути, щоб його сконструювали люди докосмічної ери?

Зік голосно розсміявся:

— Такого точно бути не може.

— Впевнений?

— Даю руку на відсіч.

— Ну добре, а могли його сконструювати недавно, але приховати це від загалу?

Зік покосився на пристрій.

— Та навряд. Чекай, а навіщо його конструювати, якщо не існує пристрою, який здатний прочитати, записане на цьому носії?

— А якщо існує? — Нік вп’явся очима в товариша.

Зік почесав голову.

— Знаєш, тут тобі може тільки Грігор допомогти.

— Хто? — перепитав Нік.