Голден зняв гарнітуру і повернувся обличчям до решти команди. Амос дивився в стелю незрячим поглядом, відраховуючи щось на пальцях.

– Насправді не тримав у голові масу Ероса, – мовив він, не звертаючись ні до кого.

– Хоч-не-хоч, а десь сім тисяч трильйонів кіл, – відповіла Наґата, – і теплова сигнатура виросла на два градуси.

– Боже милий, – відповів механік, – я такі розрахунки в голові не зроблю. Наскільки повинна збільшитися маса від двох градусів?

– На багато, – вклинився Голден, – давайте рухатись…

– Приблизно десять екзаджоулей, – назвала цифру старпом, – але це навскидку. І я не рахувала – просто прикинула порядок магнітуди і інше.

Амос свиснув.

– Десять екзаджоулів, це що, типу, двогігатонний термоядерний заряд?

– Це щось біля ста кілограм, перетворених безпосередньо в енергію, – вела далі жінка. Її голос став спокійнішим, – що, звісно, ми зробити не можемо. Але що б вони не зробили, магією це точно не було.

Голденів розум буквально фізично вчепився в її слова. Фактично, Наомі була найрозумнішою людиною, яку він знав. І вона щойно промовляла з погано прихованим страхом, під дією якого перебувала з самого Еросового стрибка: то була б магія, якщо протомолекула не змушена дотримуватися законів фізики. Бо якщо це правда, то у людства нема шансів.

– Поясни, – попросив він.

– Отже, – відповіла вона, натискаючи щось на клавіатурі, – нагрівання Ероса не пересуне його. Тож я можу зробити висновок, що тепло – це наслідок якоїсь виконаної ними роботи.

– І що це означає?

– Що ентропія існує. Що вони не можуть конвертувати масу в енергію з ідеальною ефективністю. Що їхні машини чи процеси, чи чим би вони не пересунули сім тисяч трильйонів тон скелі, витрачає задарма трохи енергії. Якої приблизно вистачило б на двогігатонну бомбу.

– Еге.

– Але неможливо пересунути Ерос на двісті кілометрів за допомогою двогігатонної бомби, – чмихнув Амос.

– Так, неможливо, – погодилась Наомі, – це просто залишки. Тепло – побічий продукт. Їхня ефективність вражає, але вона не ідеальна. Це означає, що закони фізики все ще працюють, що в свою чергу, вказує на те, що це не магія.

– Цілком імовірно, – додав Амос.

Наґата подивилася на Голдена.

– Тож ми, – почав було капітан, але Алекс по гучному зв’язку перебив його: