Розділ 38

ПЛАН ІНЖЕНЕРА НА ПОЛІТ ДО МАРСА 8 січня 1958 р. — У книзі під назвою Das Marsprojekt, опублікованій у Німеччині, доктор Верхер фон Браун розробив план подорожі до Марса, який він часто представляв на лекціях та у популярних журналах з великим тиражем. Він переконаний, що технічно можна організувати і відправити на Марс експедицію з сімдесяти чоловік.

ПЛАН ІНЖЕНЕРА НА ПОЛІТ ДО МАРСА

8 січня 1958 р. — У книзі під назвою Das Marsprojekt, опублікованій у Німеччині, доктор Верхер фон Браун розробив план подорожі до Марса, який він часто представляв на лекціях та у популярних журналах з великим тиражем. Він переконаний, що технічно можна організувати і відправити на Марс експедицію з сімдесяти чоловік.

Як тільки зустріч закінчилася, Ніколь схопила мене за руку і потягнула до кімнати для жінок. Через мить прийшли Джасіра та Сабіха. Сабіха притулилася до дверей, ніби хтось із космонавтів-чоловіків міг спробувати підслухати у кімнаті дам.

Або, можливо, це було не для того, щоб стримати чоловіків. Бетті та Віолетти не було. Ніколь притулила мене до раковини так, ніби я ніжна квітка, яку потрібно підперти. Вона поглянула на Сабіху та Джасіру.

— Ви бачили, як Паркер дивився на Бетті?

Моє серце, яке почало сповільнюватись, знову застукало.

— Я бачила.

Джасіра також кивнула. — Я думаю, вона збирається запустити історію про Мілтаун прямо до Life.

Слава Богу Ніколь дала мені раковину, щоб я могла опертися, бо мої коліна в той час могли відмовити. Намагаючись просунути свою кар'єру, Бетті одного разу вже кинула мене журналістам. Однак тоді була не настільки соковита історія, як ця. Якщо той факт, що одній з леді-космонавток потрібно вживати транквілізатор, потрапить у пресу, це ускладнить ситуацію для всіх нас, і мені потрібно буде сказати Клемонсу, що я не можу летіти, і змусити його вибрати когось іншого. Хелен володіла тими ж математичними навичками, що і я…

Крихітна раціональна частина мого мозку кричала десь глибоко всередині: "Ти просто панікуєш".

Я стиснула край раковини, поки холод кусав м'якоть моїх пальців. 1, 2, 3, 5, 7… голоси Ніколь, Сабіхи та Джасіри звучали в моїй голові через чашу з дьогтем. 11, 13, 17, 19… Я повинна була щось зробити, що я — ми — могли зробити. З цим я не впораюся сама. Це вплине і на Ніколь, якщо хтось по-справжньому зануриться в наші медичні записи. Я повернула до них голову і відкрила рот.

— Бетті.

— Що? — Ніколь перервалася в середині речення і повернулася до мене обличчям.

— Мені потрібно поговорити з Бетті. Паркер не піде в пресу самостійно, тому що якщо коли-небудь з’ясується, що це він запустив цю новину, це погіршить його репутацію. — Навіть якби я в цей момент нічого більше не знала про Стетсона Паркера, — він цінував свою репутацію. Він також, я думаю, щиро дбав про космічну програму. Мені не подобалося, як це проявлялося, але це була правда. — Якщо я можу переконати Бетті, щоб вона не запускала це у пресу…