— Ні, не побачимо, бо такі історичні оцінки з’являться вже після нашої смерті. Проте я не боюся. Ні за своє місце в історії, ні за оце, — указала вона на екран.
— Це корабель Компора, — сказав Коделл.
— Так, це корабель Компора, — відповіла Бранно, — але без Компора на борту. Один із наших розвідників побачив заміну. Корабель Компора зупинив якийсь інший зореліт. З того зорельота вилізли двоє людей і перейшли на корабель Компора, а він сам виліз і перейшов на їхній.
Бранно потерла руки.
— Тревіз ідеально відіграв свою роль. Я викинула його в космос, щоб він слугував як громозвід, і йому це вдалося. Він притягнув блискавку. Корабель, що зупинив Компора, був із Другої Фундації.
— Цікаво, як ви можете бути в цьому впевнені? — запитав Коделл, витягнувши люльку й повільно почавши набивати її тютюном.
— Просто я завжди замислювалася, чи не перебуває Компор під контролем Другої Фундації. Його життя було занадто спокійне. Йому завжди все вдавалося, і він був таким експертом у гіперпросторовому стеженні!.. Те, що він зрадив Тревіза, можна було б легко пояснити інтригами амбітної людини, але він зрадив з такою надлишковою ретельністю, ніби це було щось більше, ніж особисті амбіції.
— Це все припущення, мере.
— Ці припущення припинилися, коли він простежив за Тревізом, здійснивши всі свої численні стрибки так легко, ніби стрибок був один-єдиний.
— У нього був комп’ютер, мере.
Але Бранно відкинула голову назад і розреготалася.
— Мій любий Лайоно, ви так заклопотані вигадуванням складних сценаріїв, що забуваєте про ефективність простих процедур. Я відправила Компора стежити за Тревізом не тому, що це було мені потрібно. Яка в цьому була потреба? Як би Тревіз не намагався приховати свої пересування, він усе одно привернув би до себе увагу в будь-якому світі за межами Фундації. Його новітнє фундаторське судно, сильний термінуський акцент, кредитки Фундації — усе це автоматично робило б з нього заїжджу знаменитість. А в будь-якій надзвичайній ситуації він машинально звернувся б по допомогу до представників Фундації, як на Сейшеллі, де ми відразу дізналися про всю його діяльність — і зробили це абсолютно незалежно від Компора. Ні, — замислено вела вона далі, — Компора було відправлено для того, щоб перевірити самого Компора. І це вдалося, бо ми навмисно дали йому дефектний комп’ютер; не аж такий дефектний, щоб не можна було управляти кораблем, але явно недостатньо гнучкий для того, щоб несхибно простежити за численними стрибками Тревіза. Проте Компор упорався із цим без проблем.
— Бачу, мере, що ви багато чого мені не розповідаєте, доки не вважаєте за потрібне.