Але до жодного з припущень він не схилився остаточно… Спікер ретельно обстежив мозок Нові. Вона не могла свідомо відчувати ментальні поля, тоді як Гендібал, звичайно, міг — і все ж мозок Гендібала, на відміну від її мозку, не міг діяти так тонко чи виявляти такі слабкі ментальні поля. Це був парадокс, який доведеться вивчити в майбутньому і який у довгостроковій перспективі може принести плоди, що виявляться значно важливішими, ніж нагальна проблема з кораблем.

Інтуїтивно Гендібал відчув таку ймовірність іще тоді, коли вперше побачив незвичайну гладкість та симетрію мозку Нові; тепер він відчував похмуру гордість за свої інтуїтивні здібності. Спікери завжди пишалися силою своєї інтуїції, але чи не вона була результатом їхньої нездатності виміряти поля за допомогою безпосередніх фізичних методів, а отже, і нездатності зрозуміти, що вони роблять насправді? Легко було прикривати це незнання містичним словом «інтуїція». А яка частка цього незнання могла виникнути через їхнє недооцінювання важливості фізики поряд з менталікою?

А яка частка була сліпою гординею? Коли він стане Першим Спікером, подумав Гендібал, це зміниться. Потрібно буде звузити розрив в опануванні фізики між двома Фундаціями. Друга Фундація не зможе вічно протистояти можливості знищення щоразу, коли з її рук хоча б трохи вислизає ця ментальна монополія.

Ця монополія могла вислизнути навіть зараз. Можливо, Перша Фундація досягла певного прогресу або між нею та Антимулами існував якийсь союз. (Це вперше спало йому на думку, і він здригнувся.)

Його думки із цього приводу мчали крізь мозок зі швидкістю, властивою Спікерові, і, думаючи, він одночасно не випускав з уваги світіння в мозку Нові — реакцію на ментальне поле, що обережно поширювалося навколо них. Воно не посилилося з наближенням корабля Фундації.

Саме собою це не було абсолютною ознакою того, що військовий корабель не обладнаний менталічними технологіями. Добре відомо, що ментальне поле не підпорядковується закону обернених квадратів. Воно не посилюється в міру зменшення квадрата відстані між випромінювачем і приймачем. У цьому воно відрізняється від електромагнітного та гравітаційного полів. Та все ж незважаючи на те, що відстань упливає на ментальні поля менше, ніж на різноманітні фізичні, вони таки дещо до неї вразливі. Реакція мозку Нові мала б ставати помітно інтенсивнішою, що більше наближався корабель.

(Як так вийшло, що за п’ять століть жоден другофундатор, починаючи від Гарі Селдона, не подумав обчислити математичний зв’язок між ментальною силою та відстанню? Це ігнорування фізики треба припинити, і він це зробить, мовчки заприсягнувся Гендібал.)