— У найближчому майбутньому не буде, мере. Не припускайтеся цієї помилки: ви бачите лише ті результати, які отримаєте відразу. Можна заснувати Другу Імперію, просто проголосивши її, але ви не зможете її зберегти. Вам доведеться відвойовувати її що десять років.

— Що ж, будемо відвойовувати, доки ті світи не втомляться, як і ви.

— Вони не втомляться, так само як і я. Та й цей процес триватиме недовго, бо псевдоімперія, яку ви проголосите, зіткнеться з другою, значно більшою небезпекою. Через те, що її можна вберегти, лише збільшуючи військову міць, яку треба буде постійно застосовувати, генерали Фундації вперше стануть важливішими й могутнішими за цивільну владу. Ця псевдоімперія розвалиться на військові регіони, де керуватимуть окремі воєначальники. Настане анархія, почнеться сповзання до варварства, що може тривати навіть довше, ніж тридцять тисяч років, які пророкував Селдон перед запровадженням свого Плану.

— Це дитячі погрози. Навіть якщо математичні розрахунки плану Селдона все це описали, він передбачає лише ймовірні, а не неминучі явища.

— Мере Бранно, — серйозно сказав Гендібал. — Забудьте про план Селдона. Ви не розумієте його математики й не можете уявити собі його будови. Але вам, можливо, і не потрібно цього робити. Ви досвідчена політикиня; і успішна, зважаючи на посаду, яку займаєте; ба більше, смілива, зважаючи на той ризик, на який зараз ідете. Тож скористайтеся своєю політичною проникливістю. Зважте на політичну та військову історію людства й зробіть це у світлі того, що знаєте про людську природу — про те, як діють, реагують і взаємодіють люди, політики й військові — і побачите, чи маю я рацію.

— Навіть якщо ви маєте рацію, другофундаторе, ми мусимо ризикнути, — відповіла Бранно. — Маючи гідне керівництво й далі заохочуючи технологічний поступ і в менталіці, і у фізиці, ми можемо перемогти. Гарі Селдон ніколи не прораховував таких досягнень. Він не міг цього зробити. Де в Плані є місце для створення ментального щита в Першій Фундації? Та й узагалі навіщо ми мусимо прагнути Плану? Ми ризикнемо й створимо нову Імперію без нього. Програш без нього — це, зрештою, краще, ніж успіх із ним. Ми не хочемо Імперії, у якій будемо маріонетками в руках таємних ляльководів Другої Фундації.

— Ви так кажете лише тому, що не розумієте, чим обернеться цей програш для людей Галактики.

— Можливо! — холодно відповіла Бранно. — Починаєте втомлюватися, другофундаторе?

— Аж ніяк. Дозвольте запропонувати вам альтернативу, якої ви не розглядали, — ту, де не потрібно здаватися ані мені, ані вам. Ми поблизу планети під назвою Гея.