— Саме так, тому необхідно було поступитися власною гордістю й зробити в їхній бік певний жест. Визнаю, що це коштувало мені зусиль: вирішити, що я, мер Фундації, яка простягнулася на всю Галактику, маю погодитися на візит до провінційної групи зірок; але це рішення мене не надто образило. А їх потішило. Нам довелося ризикнути, щоб вони погодилися на цей візит, коли ми підвели свої кораблі до кордону, але це означало бути скромними й широко всміхатися.

Коделл кивнув.

— Ми відмовилися від видимості сили, щоб зберегти її сутність.

— Саме так. Хто сказав це першим?

— Думаю, це було в одній з п’єс Ерідена, але не впевнений. Можемо запитати одне з наших літературних світил удома.

— Якщо я згадаю. Ми мусимо прискорити візит-відповідь сейшеллців на Термінус і подбати, щоб до них ставилися як до рівних. І боюся, Лайоно, що вам доведеться вжити посилених заходів безпеки. Серед наших гарячих голів неминуче виникне обурення, і було б нерозумно піддавати їх навіть невеликому та тимчасовому приниженню демонстраціями протесту.

— Безумовно, — погодився Коделл. — До речі, це був розумний хід — вислати Тревіза.

— Мій громозвід? Чесно кажучи, він спрацював краще, ніж я собі уявляла. Він заблукав, потрапив на Сейшелл і притягнув їхній грім у формі протестів із такою швидкістю — я ніколи б не повірила, що так можна. О космосе! Який чудовий привід це створило для мого візиту — я прилетіла, бо турбувалася, щоб жоден громадянин Фундації не постраждав, і подякувала за їхню стриманість.

— Проникливо! Ви не думаєте, що краще було б забрати Тревіза із собою?

— Ні. Загалом я воліла б бачити його де завгодно, тільки не вдома. На Термінусі він буде дестабілізаційним чинником. Його нісенітниці про Другу Фундацію стали ідеальним приводом для того, щоб його вислати, і, звичайно, ми розраховували на те, що Пелорат поведе його на Сейшелл, але я не хочу, щоб він повернувся і далі поширював ці дурниці. Ніколи не знаєш, до чого це може призвести.

Коделл усміхнувся.

— Сумніваюся, чи знайшли б ми когось довірливішого, ніж цей інтелектуал-науковець. Цікаво, що ще проковтне Пелорат, якщо ми його заохотимо.

— Віри в справжнє існування міфічної сейшеллської Геї цілком достатньо, але забудьте про це. Коли ми повернемося, нам доведеться зіткнутися з Радою, і нам потрібні їхні голоси за Сейшеллську угоду. На щастя, у нас є заява Тревіза — відбиток голосу й усе інше — про те, що він залишив Термінус добровільно. Я принесу офіційні вибачення за коротке перебування Тревіза під арештом, і це задовольнить Раду.

— Так, в окозамилюванні на вас можна покластися, мере, — сухо сказав Коделл. — Але чи не думали ви про те, що Тревіз може продовжити пошуки Другої Фундації?