Нора рушила було до парадного входу, але Ейнштейн із гарчанням кинувся на неї. Він схопив її за джинси і спробував збити з ніг, але вона встояла. Ейнштейн відпустив її лише тоді, коли Нора відійшла назад.

— Що на нього найшло? — запитала вона Трейвіса.

Замислено дивлячись на будинок, той промовив:

— Він точнісінько так само поводився у лісі того дня… коли не хотів, щоб я йшов темною стежкою.

Нора спробувала підкликати пса, щоб заспокоїти.

Але Ейнштейн не йшов. Коли Трейвіс вирішив перевірити пса і спробував підійти до будинку, Ейнштейн загарчав на нього і змусив відступити.

— Почекай тут, — наказав Трейвіс Норі й повернувся до трейлера.

Ейнштейн бігав туди-сюди перед будинком, з гарчанням і скавулінням поглядаючи на двері та вікна.

Сонце заходило, вже майже потонувши в океанічних водах. На вулиці було тихо і звично, проте Нора відчувала, що тут щось не так. Теплий тихоокеанський вітерець поколихував пальми, евкаліпти й фікуси, які тихо шелестіли. Будь-якого іншого дня ці звуки були би приємними, але зараз вони здавалися зловісними. У довгих тінях і останніх помаранчево-фіолетових променях сонця Норі ввижалася зачаєна небезпека. Окрім поведінки пса, у неї не було жодних причин вважати, що десь поряд на них чигає щось небезпечне, тому її тривога мала радше інстинктивний характер.

Трейвіс вийшов із трейлера, тримаючи в руках великий револьвер. Він лежав незаряджений у шухляді в спальні впродовж усього їхнього медового місяця. Зараз Трейвіс вставляв набої в гнізда, а ще за мить клацнув барабаном.

— Це необхідно? — схвильовано запитала Нора.

— Того дня в лісі щось було, — промовив Трейвіс. — Хоч я й не бачив того створіння… але в мене волосся стало дибки. Так, гадаю, револьвер не буде зайвим.

Реакція Нори на шелестіння дерев та вечірні тіні наштовхнула її на думку, що Трейвіс міг відчути в лісі. Тому вона визнала, що з револьвером трішки безпечніше.

Ейнштейн перестав бігати і знову перепинив Трейвісу шлях до будинку.

— Всередині хтось є? — звернувся Трейвіс до ретривера.

Ейнштейн швидко помахав хвостом.

— Люди з лабораторії?

«Ні».

— Та інша піддослідна тварина, про яку ти говорив?

«Так».