Трейвіс зайняв місце біля вівтаря.

Органістка заграла «Весільний марш».

Нора дуже хотіла спершу пройти проходом і тоді вже приєднатись до Трейвіса, а не просто почати церемонію біля підніжжя вівтаря. Ще й більш од того, вона хотіла, щоб її, як інших наречених, супроводжували весільні батьки. Така честь могла би випасти батькові Нори, але вона була сиротою. Не мала наречена і близької людини, тож спершу вона подумала, що їй доведеться йти до вівтаря одній чи попід ручки з незнайомцем, але в пікапі дорогою до церкви згадала про Ейнштейна і вирішила, що більш годящої кандидатури, щоби повести її під вінець, їй не знайти.

Під органну музику крізь задні двері нави Нора увійшла разом із ретривером. Ейнштейн чудово розумів, яка велика честь йому випала, тому супроводжував Нору, зібравши воєдино всю свою гордість та гідність і з високо піднятою головою. До вівтаря вони йшли повільно, в унісон.

Нікого не дратувало і не здивувало, що собака виконує роль весільного батька Нори. Врешті-решт, це Лас-Вегас.

— Вона одна з найгарніших наречених, яких я коли-небудь бачила, — прошепотіла Трейвісу дружина преподобного Дена.

Він відчув, що вона говорить щиро і що це не просто черговий комплімент.

Фотограф безнастанно знимкував, але Трейвіс не звертав уваги на спалахи, замилувавшись Норою.

Невелику наву наповнював аромат троянд і гвоздик, що стояли у вазах. Сто свічок у прозорих вотивних чашах і латунних канделябрах ледь миготіли. Нора підійшла до Трейвіса і стала збоку. Він був засліплений інтер’єром, незважаючи на його недоладність: його кохання стало архітектором, який переробив дизайн церкви, перетворивши її в найвеличніший собор на світі.

Церемонія була недовгою і, на подив, величавою. Трейвіс і Нора спершу виголосили клятви, а потім обмінялися обручками. В очах Нори бриніли сльози, у яких відображалося мерехтіння свічок. Трейвіс спочатку не зрозумів, чому від них у нього затуманився погляд, а потім відчув, що він теж от-от розплачеться. Під урочисту органну музику вони вперше поцілувалися як чоловік і дружина. Це був їхній найсолодший поцілунок.

Преподобний Ден відкоркував «Дом Периньйон» і за вказівкою Трейвіса всім налив по келиху, в тому числі й органістці. Для Ейнштейна теж знайшлася тарілочка. Гучно плямкаючи, він приєднався до тосту за вічне щастя та кохання у подружньому житті.

* * *

Ейнштейн провів вечір за книгами у дальньому кінці трейлера, де була вітальня.

Трейвіс і Нора провели вечір у ліжку.

Зачинивши двері у спальню, Трейвіс поклав у відерце з льодом другу пляшку «Дом Периньйон» і ввімкнув диск із чотирма альбомами Джорджа Вінстона з найніжнішою фортепіанною музикою.