Чим більше Нора дізнавалася про Джеймса Кіна, тим більше він їй подобався. Незважаючи на суворий вигляд, він мав досить легку вдачу й добре почуття гумору з нотками самоіронії. Більш за все в житті він любив тварин, і це робило його особливо привабливим. Собаки були його найбільшою пристрастю, тож коли лікар починав говорити про них, цей ентузіазм змінював його бляклі риси й він ставав значно гарнішим і привабливішим.

Лікар розповів їм про чорного лабрадора, якого звали Король. Він врятував його, коли той тонув у дитинстві. Відтак Кін попросив Нору із Трейвісом, щоб вони теж розповіли, яким чином Ейнштейн врятував їм життя. Трейвіс вигадав захопливу історію про те, як він пішов у похід і ледь не наштовхнувся на пораненого і розлюченого ведмедя. Розповів, як Ейнштейн попередив його, а коли оскаженілий ведмідь погнався за Трейвісом, відволікав його. Історія Нори була більш правдивою: її Ейнштейн урятував від сексуального маніяка і затримав його до приїзду поліції.

Кін був вражений.

— Та він справжній герой!

Нора відчула, що історії про Ейнштейна так зачарували лікаря, що якщо він і помітив татуювання і зрозумів, що воно означає, то навмисне не надав цьому значення і відпустить їх, щойно Ейнштейн видужає. Якщо видужає.

Але, прибираючи брудний посуд, Кін промовив:

— Семе, а чому ваша дружина називає вас Трейвісом?

Вони були готові до цього. Отримавши нові паспорти, вони вирішили, що Норі простіше і безпечніше називати його Трейвісом, а не Семом, оскільки в екстремальній ситуації вона могла забутися. Вони вигадали легенду, що Трейвіс — це прізвисько, яке вона дала йому після одного дуже особистого жарту; підморгуючи одне одному і дурнувато посміхаючись, вони могли натякнути, що в цього жарту був якийсь сексуальний підтекст і що вони не бажають розповідати про це. Тому вони так і відповіли на запитання Кіна, але в них не було настрою підморгувати і дурнувато посміхатися. Тож Нора побоювалася, що лікар їм не повірить, а навпаки, їхня нервова і невміла гра лише посилить підозри Кіна, якщо в нього такі виникли.

* * *

Перед денним прийомом зателефонувала асистентка Кіна, у якої ще вранці розболілася голова, а тепер їй погіршало і до цього ще додався розлад шлунка. Тому ветеринару довелося самому вести прийом. Трейвіс і Нора одразу ж запропонували свої послуги.

— Звісно ж, у нас нема ветеринарної освіти, але ми впораємося з будь-якою некваліфікованою роботою, — запевнив Трейвіс.

— Звісно, — підтвердила Нора. — Окрім того, у нас є голова на плечах. Ми зможемо зробити все, якщо ви нас трохи підучите.