– Колода Таро, – нагадала вона Доротеї. – Карти, намальовані мамою.
Погляд Доротеї впав на перев’язану шовковою стрічкою колоду, що лежала на столі.
– Карти? – її очі розширилися від здивування.
Клері взяла колоду. Карти були теплими, майже слизькими. Тепер, на відміну від минулого разу, в картах відчувалася потужна енергія, що йшла від рун, які були намальовані на зворотах. Енергія пульсувала під кінчиками пальців. Знайшовши на дотик туз Кубків, Клері поклала карту на стіл окремо від решти колоди:
– Ось вона!
Всі затамували подих. Клері перевернула карту зображенням догори і побачила мамину роботу: кістлява рука стискає золоту Чашу Смерті.
– Дай, будь ласка, стило, – звернулася вона до Джейса.
Він вклав тепле, немов живе, стило їй в руку. Дівчина перевернула карту і стала виводити кінчиком стила руни. Варто було зробити один неправильний рух, і їхнє значення могло стати зовсім іншим. Закінчивши роботу, Клері знову повернула карту. Зображення трохи змінилося: пальці вже не стискали Чашу. Тепер рука немов пропонувала жестом: «
Клері сховала стило до кишені. А потім, хоч карта була не більша за долоню, її рука наче провалилася у безодню. Пальці щільно зімкнулися навколо підставки Чаші, і вона потягнула руку назад. Клері почула ледь помітний подих, а наступної миті спорожніла карта перетворилася на попіл, який повільно осипався крізь її пальці на килим.
Розділ 19 Аббадон
Клері сама не знала, на яку реакцію вона очікувала – вигуків захоплення чи навіть грому оплесків. Але в повітрі зависла тиша. Першим заговорив Джейс:
– Я думав, вона більша.
Клері розглядала Чашу. Та була не більшою від келиха для вина, але значно важча. Сила струменіла в ній, наче кров у венах.
– Її розмір досконалий! – обурилася Клері.