Демон рушив до Клері.

Джейс наче уві сні дивився на понівечене тіло Алека. Клері заверещала, коли Аббадон наблизився. Вона позадкувала сходами, спотикаючись об поламані східці. Стило обпалювало її шкіру. Якби в неї була хоч якась зброя, будь-яка!

Ізабель насилу сіла. Відкинувши назад закривавлене волосся, вона закричала щось до Джейса. В тих криках Клері вчула своє ім’я, а потім побачила Джейса, котрий наче щойно прокинувся і побіг до неї. Демон був уже досить близько. На його тілі чітко виднілися чорні виразки, і всередині них щось повзало. Чудовисько потягнулося до неї…

І тут Джейс закрив собою Клері, відкинувши лапу Аббадона. Він всадив у демона останній меч Серафимів. Лезо ввійшло в груди чудовиська поряд із двома іншими. Демон загарчав, наче мечі його просто дратували.

– Тіньолове! Я із задоволенням тебе вб’ю. Скоро почую хрускіт твоїх кісток, він буде таким само приємним, як і хрускіт кісток твого друга…

Джейс скочив на поручні і кинувся на Аббадона. Стрибок збив демона з ніг, і той втратив рівновагу. Джейс витягнув меч із грудей істоти і, розбризкуючи гній, знов і знов колотив ним спину чудовиська. Плечі демона залила чорна рідина.

З диким гарчанням демон позадкував. Джейсові довелося зістрибнути, щоб той не роздушив його. Хлопець знову підняв меча, але демон блискавично вперся гострими кігтями йому в горло.

– Скажи їм, хай віддадуть мені Чашу, і вони житимуть.

Джейс проковтнув слину.

– Клері…

Але вона так і не дізналася, що збирався сказати Джейс: цієї миті вхідні двері розчахнулися. Яскраве світло засліпило очі. Клері придивилася: на порозі стояв Саймон. Саймон! Вона забула, що він чекає в машині, взагалі забула про нього!

Саймон побачив на сходах Клері, Аббадона і Джейса. Саймон тримав лук Алека, а до його спини був прив’язаний сагайдак зі стрілами. Вийнявши стрілу, Саймон вклав її в тятиву і впевнено прицілився, наче робив це мільйон разів.

Зі звуком, що нагадував гудіння величезного джмеля, стріла пронеслася повз голову демона кудись вгору… і поцілила у вітраж на даху. Зверху бризнули брудні осколки скла, і в під’їзд хлинув потік золотого світла.

Аббадон закричав і позадкував, прикриваючи потворний череп руками. Джейс мимоволі схопився за своє дивом уціліле горло і з подивом дивився, як демон, завиваючи, звалився на підлогу. Клері думала, що Аббадон зараз запалає, однак він став зменшуватися: ноги втягнулися в тулуб, череп зморщився, немов аркуш палаючого паперу… За хвилину демон зовсім зник. Від нього залишилися лише обгорілі плями.

Саймон опустив лук. Очі за скельцями окулярів здивовано моргали, а рот був трохи розтулений. Юнак був приголомшена.