Я дивився на слова, які зовсім не наближали мене до розгадки.

— Але що точно відбувається в день обрання? Чарівний місяць має надіслати якийсь диво-промінь?

Ліна проглянула сторінку.

— Тут не написано. Я тільки зрозуміла, що це відбувається під місяцем, опівночі. «У серці великої пітьми під великим сяйвом, від якого походимо ми». Але це може трапитися де завгодно. І нічого такого ти не побачиш — просто трапиться і все. Навіть без місячного проміння.

— Але як саме це відбувається?

Я мав знати кожну дрібницю, а Ліна й досі не казала мені всієї правди. А ще не відривала від сторінки очей.

— Як написано в книзі — для більшості чародіїв це свідомий вибір. Наділений силою, тобто чародій, робить свій вічний вибір. Вони самі вибирають своє покликання — служити світлу чи пітьмі. От до чого тут слова про свободу волі й дії. Смертні так само обирають, бути їм гарними чи поганими, от тільки чародії роблять свій вибір навічно. Вони вибирають життя, яким хочуть жити, те, як вони взаємодіятимуть з чарівним усесвітом й одне з одним. Це як обітниця, яку вони дають природному світу, порядку речей. Звучить дивно, я знаю.

— У шістнадцять років? Як можна в шістнадцять років зробити вибір на все своє життя?

— Принаймні це можуть зробити ті, кому пощастило. У них бодай є вибір.

Я ледве зважився на наступне запитання:

— То що буде з тобою?

— Ріс каже, що людина просто змінюється. Це трапляється за одну секунду, за один удар серця. Ти відчуваєш енергію, силу, яка поширюється твоїм тілом, ніби ти вдруге народжуєшся на світ, — додала вона зі смутком. — Принаймні так каже Ріс.

— Звучить непогано.

— Ріс описує це як безмежне тепло. Вона розповідала, що в ту мить їй здалося, нібито сонце світило на неї одну. Тоді ж розумієш, який для тебе було обрано шлях.

Усе звучало так легко, так безтурботно, ніби Ліна й досі приховувала від мене правду. Зокрема стосовно того, що відчуває чародій, який стає темним. Я не став розпитувати, хоча й знав, що Ліна теж про це думає.

«Ось так?»

«Ось так. І зовсім не боляче, можеш не хвилюватись».

Так, я хвилювався про фізичні відчуття, але не тільки.

«Я спокійний».

«Я теж».