— Під дошками, — сказав він вголос. — Усі завжди шукатимуть саме тут. Досить нерозумно з твого боку. 

— Знаю. Але гадаю, він не очікував, що тут узагалі хтось буде щось шукати, — сказав Вонс, підвівшись і обтрусивши пил із колін. 

— Прошу? — ввічливо перепитав Ваймз. 

— Ветінарі. Ти ж знаєш, як він любив інтриги та всілякі оборудки. Він був втягнений у більшість змов проти самого себе, у цьому й полягало його правління. Він цим насолоджувався. Очевидно, він викликав дракона й не зміг його контролювати. Той виявився хитрішим, ніж він сам. 

— То що ти тут робив? — запитав Ваймз. 

— Я гадав, чи не можна було б перемінити дію заклинання. Чи, можливо, викликати іншого дракона. Щоб вони билися. 

— Щоб збалансувати жахіття? — перепитав Ваймз. 

— Спробувати варто, — серйозно заявив Вонс. Він наблизився на кілька кроків. — Послухай, щодо твоєї роботи, я знаю, що ми обидва тоді трохи перевтомилися, так що, звичайно, якщо ти хочеш повернутися… 

 — Мабуть, це було жахливо, — сказав Ваймз. — Уяви, що він пережив. Він викликав його, а тоді усвідомив, що це не просто якийсь бездушний інструмент, а живе створіння з власним розумом. Таким самим, як у нього, але без будь-яких гальм. Знаєш, я б побився об заклад, що на самому початку він дійсно думав, що робить усе на благо. Мабуть, він збожеволів. Рано чи пізно це мало статися. 

— Так, — хрипко повторив Вонс. — Мабуть, це було жахливо. 

— От би він потрапив мені в руки! Знати людину стільки років і ніколи не усвідомлювати… 

Вонс промовчав. 

— Біжи, — тихо наказав Ваймз. 

— Що? 

— Біжи. Я хочу подивитися, як ти бігаєш. 

— Я не розумію… 

— У ніч, коли дракон спалив той будинок, я бачив, як хтось тікав. Пригадую, мені здалося, що він рухався дуже кумедно, ніби підстрибуючи. А наступного дня я бачив, як ти втікаєш від дракона. «Цей чоловік біжить дуже схоже», — подумав я. Майже підстрибцем. Так бігають, щоб від когось не відстати. Хто-небудь із них врятувався, Вонсе? 

Вонс безтурботно — як йому здалося — помахав рукою. 

— Це сміховинно, це нічого не доводить, — сказав він. 

— Я помітив, що ти тут спав, — сказав Ваймз. — Припускаю, що король любить тримати тебе під рукою?