— Що?.. Що ти зробила зі мною, Найнів?

— Я не зробила і десятої частини того, на що ти заслуговуєш, так мені здається, — сказала вона. — Ти здоровий, як бик. Слабший, ніж на вигляд, але здоровий.

— Я й сказав, що був хворий, — мовив він схвильовано. Мет намагався знову всміхнутися. — Найнів, вона дивилася так само, як ти. Я про Амерлін. Вона вміє набувати загрозливого вигляду та залякувати...

Те, як вона вигнула брови, дало йому зрозуміти, що цією доріжкою йти далі не варто. Поки він не розповів їм про Ріг. Йому було невідомо, чи знали вони.

— Гаразд. Мені здається, вони хочуть втримати мене тут через клинок. Тобто допоки вони з’ясують, як він працює і що робить. Ви ж знаєте, які Айз Седай. — Юнак реготнув. Вони просто дивилися на нього. Мабуть, не варто було це говорити. Щоб я згорів! Вони хочуть бути клятими Айз Седай. Щоб я згорів, я вже забагато сказав. Нехай Найнів перестане дивитися на мене так. Скажу коротше.

— Амерлін зробила так, що я не можу перейти міст чи сісти на корабель без її дозволу. Бачите? Не те щоб я не хотів допомогти. Я не можу.

— Але ти допоможеш, якщо зможеш вийти із Тар Балона? — зосереджено спитала Найнів.

— Якщо ви виведете мене з Тар Балона, я й саму Елейн віднесу до її матері на спині.

Цього разу Елейн звела брови, а Еґвейн похитала головою, беззвучно вимовивши його ім’я й проникливо подивившись на нього. Інколи жінки не розуміють гумору.

Найнів кивнула подругам; вони відійшли з нею до вікна та, відвернувшись від нього, тихо про щось розмовляли — так, що він чув лише бурмотіння. Мет чув, нібито Еґвейн говорила, що їм знадобиться лише один, якщо вони триматимуться разом. Спостерігаючи за ними, він дивувався, чи справді вони розмірковують над тим, як обійти наказ Амерлін. Якщо вони зможуть це зробити, я доправлю їхній клятий лист. Я справді віднесу його в зубах.

Мимоволі він узяв яблучний недогризок і доїв його, — розжував і квапливо виплюнув гіркі насінини на тарелю.

Коли вони повернулися до столу, Еґвейн простягнула йому цупкий складений аркуш. Він підозріло подивився на них, перш ніж розгорнути його. Поки читав, він, сам цього не помічаючи, щось наспівував.

Те, що виконує пред’явник, він робить за моїм наказом і з моєю владою. Наказую коритися й мовчати.

Суан Санче,

Хранителька печатей Пломеня Тар Балона, Престол Амерлін

І внизу печать: Пломінь Тар Балона в колі білого воску, тверда, мов камінь.

Він зрозумів, що наспівує «Повну кишеню золота», і замовк.

— Це справжній? Ви не?.. Звідки це у вас?

— Це не підробка, якщо ти про це, — сказала Елейн.