Він вирізнив її з натовпу одразу ж. По-перше, вона стояла окремо від інших; а по-друге, вона була єдиною жінкою в кімнаті, вбраною в сукню без жодного мережива. Її темно-сіра, майже чорна сукня була простою, як капітанське вбрання: з широкими рукавами й вузькими спідницями, без жодного вигадливого шва чи оборки. Сукня була розділена для їзди верхи, — він бачив це, коли вона рухалась; на ногах у неї було м’яке взуття, що визирало з-під подолу. Дівчина із темним волоссям до плечей була юною — здається, не старша від нього, — і високою, як на жінку. Її ніс ще трохи — і був би завеликим, занадто виразним. Щедрий рот, високі вилиці й темні, трохи розкосі очі. Перрин не міг одразу збагнути, вродлива вона чи ні.

Коли він подивився вниз, вона вже щось говорила служниці й не зводила очей на сходи, — але він був упевнений у тім, що мав рацію. Вона уважно його розглядала.

РОЗДІЛ 34

ІНШИЙ ТАНЕЦЬ

Фарлен постійно базікав, показуючи їм кімнати, однак Перрин його не слухав. Він надто переймався тим, чи, бува, темноволоса дівчина не знає, що насправді означають жовті очі. Щоб я згорів, вона спостерігала за мною. Тоді він почув, як господар мовив «проголосив Драконом в Ґелдані», і йому здалося, що його вуха витяглися, як у Лояла.

Морейн заклякла на порозі своєї кімнати.

— Ще один Лжедракон, господарю? У Ґелдані? — Каптур плаща все ще прикривав її обличчя, але по голосу було зрозуміло, що вона приголомшена. Навіть слухаючи відповідь чоловіка, Перрин не міг відірвати від неї погляду; він відчув запах, наближений до страху.

— Ах, міледі, не варто боятися. До Ґелдану сотні ліг, — і ніхто вас не потурбує тут; не тоді, коли ви з майстром Андрою, і лордом Орбеном та лордом Ґенном. От...

— Відповідайте їй, — різко сказав Лан. — Ще один Лжедракон у Ґелдані?

__Ох. Ах, ні, майстре Андра, — не зовсім так. Я сказав, що якийсь чоловік проголосив Дракона в Ґелдані; ми таке чули кілька днів тому. Можна сказати, він проповідує його прихід. Подейкують, що цей чоловік, про якого ми чули, — в Тарабоні. Хоча деякі говорять про Арад Доман, а не Тарабон. У будь-якому разі далеко звідси. Що ж, скоро тільки й говоритимемо про це, — і, може, ще розповідатимемо божевільні історії про те, що повернулася армія Яструбиного Крила...

Холодні очі Лана, мабуть, пронизали чоловіка, як ножі, судячи з того, як Фарлен глитнув і швидко потер руки.

— Я знаю тільки те, що чув, майстре Андра. Кажуть, той чоловік має такий погляд, що ви й поворухнутися не зможете, — а ще він розповідає усілякі побрехеньки про Дракона, що прийде врятувати нас, і що ми повинні будемо піти за ним, і навіть звірі будуть битися за Дракона. Не знаю, чи затримали його вже, чи ні. Це ймовірно; ґелданці недовго терпітимуть такі балачки.