Дюжина чоловіків стояли чи сиділи по всій кімнаті, але погляди їх усіх були звернені до кремезного русявого чоловіка, що міг би бути навіть вродливим, — якби його обличчя було чистішим. Він стояв і дивився на стіл із позолоченими різьбленими ніжками. Одну руку він тримав на руків’ї меча, а пальцем іншої крутив на столі щось, чого вона не могла розгледіти.

Вхідні двері прочинилися, показавши, що надворі ніч, — і в кімнату увійшов довготелесий чоловік без лівого вуха.

— Він ще не прийшов, — сказав він грубо. У нього також бракувало двох пальців на лівій руці. — Не люблю мати справу з цими типами.

Кремезний русявий чоловік не звернув на нього уваги, продовжуючи крутити те, що лежало на столі.

— Три Айз Седай, — пробурмотів він і засміявся. — Хороша ціна на Айз Седай, якщо кишка не коротка зв’язатися з правильним покупцем. Спробуєте йому продати кота в мішку, — ризикнете отримати шлунок, вирваний через рот. Не так безпечно, як перерізати горлянку капітану на торговому кораблі, — еге ж, Коку? І не так просто, правда ж?

Інші чоловіки нервово засмикались, а той, до кого звертались, — жилавий чоловік зі швидкими очима, — тривожно нахилився вперед.

— Вони Айз Седай, Аддене. — Вона впізнала цей голос; це був той чоловік, що лаявся. — Мусять ними бути, Аддене. Персні підтверджують це, кажу тобі! — Адден узяв щось зі столу, — маленький перстень, що виблискував золотом у світлі лампи.

Еґвейн зойкнула й порухала пальцями. Вони забрали мій перстень!

— Не подобається мені це, — пробурмотів довготелесий чоловік без вуха. — Айз Седай. Кожна з них може вбити нас усіх. Покинь мене Талан!

Ти витесаний зі скелі дурень, Коку, — і варто було б перерізати тобі горлянку. А якщо котрась прокинеться до того, як він прийде?

— Вони не прокинуться ще протягом кількох годин. — Це сказав товстий чоловік з хрипким голосом і щербатим оскалом. — Моя бабця навчила мене готувати те, чим ми їх напували. Вони спатимуть до світанку, — а він прийде раніше.

Еґвейн знову відчула присмак кислого вина й гіркоту в роті. Що б це не було, — твоя бабця набрехала тобі. Вона мала б задушити тебе ще в колисці/ Перш ніж цей «він» прийде, — той, хто повинен купити Айз Седай, мов клятий шончанець! — Найнів та Елейн вже мають бути на ногах. Вона поповзла до Найнів.

Наскільки Еґвейн могла зрозуміти, Найнів спала, тож вона спершу легенько потрусила її. Як не дивно, очі Найнів розплющилися.

— Що?..

Еґвейн рукою затисла Найнів рот, щоб та не говорила.

— Нас взяли в полон, — прошепотіла вона. — За стіною — дюжина чоловіків, і ще більше — надворі. Дуже-дуже багато. Вони дали нам щось випити, щоб ми спали, — але, схоже, воно не працює. Тепер ти згадала?