— Феєрверки, — сказав Том. — Я знав це. Елудро, ви не повинні цього робити. Якщо ви продасте їх, то вам вистачить грошей на десять чи й більше днів проживання в добрій корчмі з хорошим харчуванням. Ну, будь-де, — тільки не тут, не в Аринґіллі.

Опустившись на коліна біля довгого шматка промасленої тканини, жінка пирхнула на нього.

— Тихіше, стари ганю. — Вона сказала це по-доброму. — Мені не дозволено бути вдячною? Гадаєте, я віддала б ці, якби у мене їх не було іще — для продажу? Слухайте мене уважно.

Мет захоплено присів біля неї. Він бачив феєрверки двічі в своєму житті, їх привозили до Емондового Лугу торговці, за великі кошти Ряди Селища. Коли йому було десять, він розрізав один, аби подивитися, що ВСРррДИНІ, — і влаштував справжній шарварок. Мер Бран аль’Вір ляснув його; Дорал Барран, яка була тоді Мудринею, всипала різок; а коли він повернувся додому, його відшмагав ременем батько. Ніхто в селищі не розмовляв з ним місяць, — окрім Ранда й Перрина, та й вони переважно розповідали йому, який він дурень, що це зробив. Він простягнув руку, щоб доторкнутися до одного з циліндрів. Елудра вдарила його по руці.

— Спершу послухайте, я сказала! Оці найменші просто гучно вибухають — і все. — Вони були завбільшки з її мізинець. — Ось ці, наступні, вибухають з яскравим спалахом. Наступні вибухають зі спалахом й іскрами. Останні, — ці були грубші за її великий палець, — вибухають з усіма цими ефектами, тільки іскри в них кольорові. Майже як нічна квітка, тільки в небі.

Нічна квітка¹? подумав Мет.

— Ви повинні бути особливо обачні з цими. Бачите запалювальний шнур? Він дуже довгий. — Помітивши його порожній погляд, вона помахала довгим темним шнуром перед ним. — Оцей, оцей!

— Там, де підпалюється, — пробурмотів він. — Я знаю.

Том видав якийсь горловий звук і погладив свої вуса кісточками пальців, немовби прикриваючи усмішку.

Елудра пирхнула.

— Де підпалюється. Так. Не стійте близько біля кожного з них. Але, коли використовуєте найбільші, — тікайте, щойно підпаливши шнур. Докумекали? — Вона жваво згорнула тканину. — Ви можете продати це, якщо захочете, — або використати. Пам’ятайте: ніколи не кладіть їх близько до вогню. Інакше вони усі вибухнуть. Така кількість достеменно здатна зруйнувати будинок. — Вона завагалася, поки зав’язувала мотузки, а тоді додала: — І останнє, про що ви, можливо, чули. Не намагайтеся розрізати котрийсь із них: лише справжні дурні роблять це, аби побачити, що всередині. Іноді, коли те, що всередині, поєднується з повітрям, воно вибухає і без вогню. Тобі може відірвати пальці, чи навіть руку.