Марк слабшав. Цей шепітливий голос прозирав крізь його барикаду і цей наказ був невідхильним. Погляд Марка впав на його стіл, заставлений фігурками монстрів, тепер таких лагідних і дурненьких…

Раптом його очі вчепилися за певну частину колекції і злегка вибалушилися.

Ту, де пластиковий упир ішов через пластикове кладовище і один з надгробків там мав форму хреста.

Без паузи на роздуми чи розважування (і те, й інше затримало б якогось дорослого — його батька, наприклад — і разом погубило б його) Марк ухопив хреста, міцно затиснув його в кулаку і голосно промовив:

— Тоді заходь.

Обличчя Денні налилося підступним тріумфом. Вікно сковзнуло вгору, Денні вступив у кімнату і ступив два кроки вперед. Віддих з його відкритого рота був смердючим поза межами опису: тхнуло розритою могилою. Холодні, риб’ячо-білі руки опустилися Марку на плечі. Голова нахилилася набік, по-собачому, верхня губа задралася вгору, оголивши ті блискучі різці.

Марк люто змахнув навідліг своїм пластмасовим хрестом, припечатавши ним Денні Ґліка по щоці.

Крик того був жахливим, потойбічним… і беззвучним. Він відлунював тільки в коридорах Маркового мозку і залах душі. Тріумфальна усмішка на губах Ґлік-істоти перетворилася на зяючу гримасу страждання. Дим ринув з блідої плоті, і лише на якусь мить перед тим як ця істота, вивернувшись, відскочила і напіввипірнула, напіввипала з вікна, Марк відчув, що та плоть розвіюється, мов дим.

А потім усе скінчилося, ніби нічого й не було.

Але на якусь мить його хрест спалахнув лютим світлом, немов у ньому загорівся якийсь внутрішній дріт. Потім воно розтануло, залишивши по собі лише блакитний післяобраз перед Марковими очима.

Крізь ґратки в підлозі він почув виразне «клац» лампи у нижній спальні і голос батька:

— Що це в біса було?

  13

Через дві хвилини двері Маркової спальні прочинилися, але цього часу було достатньо, щоби все повернути на належні місця.

— Синку?— стиха спитав Генрі Петрі. — Ти не спиш?

— Здається, ні, — сонно відповів Марк.

— Тобі щось погане наснилося?

— Я думаю… мабуть, так. Я не пам’ятаю.

— Ти кричав вві сні.