Приходь до мене, бейбі, у мої безкінечні сни.

Стара рок-н-ролова пісня

Й мандрівники тепер крізь ту долину

В освітлених червоним вікнах бачать

Гігантські постаті, що фантастично плинуть

Під музику якусь незграйну наче;

Тим часом, крізь бліді стрілчасті двері

Жахливо бурною рікою

Вічно виринає тлум химерний

І регоче — але більш без усмішки жодної[252].

Едґар Аллан По. Примарний замок

Кажу ж тобі, що все місто порожнє[253].

Боб Ділан

Розділ чотирнадцятий. Лігво (ІV)

Розділ чотирнадцятий. Лігво (ІV)