— Доктор Коді?

— Так.

Розмовляючи, обидва дивилися на машину так, немов це був виявлений ними в цьому сонячному лісі на захід від міста релікт якоїсь темної, забутої раси. Відчинений багажник зяяв, мов рот, і Бен його затріснув, тупе «клац» замка луною відгукнулося в його серці.

— А після того, як ми там поговоримо, — сказав він, — ми поїдемо у Дім Марстена й дістанемо того сучого сина, який це зробив.

Марк дивився на нього, не ворухнувшись:

— Це може бути не таким легким, як ви думаєте. Вона теж буде там. Вона тепер його.

— Він пошкодує, що взагалі з’явився у Салимовому Лігві, — тихо проказав Бен. — Поїхали.

  6

До шпиталю вони приїхали о дев’ятій тридцять, і в палаті Метта застали Джиммі Коді. Той подивився на Бена не усміхнено, а потім його очі з зацікавленням перестрибнули до Марка.

— Маю для вас одну погану новину, Бене. Сю Нортон зникла.

— Вона тепер вампір, — безвиразно сказав Бен, і Метт охнув у своєму ліжку.

— Ви в цьому впевнені? — різко запитав Джиммі.

Бен кивнув пальцем на Марка Петрі і відрекомендував його:

— Це Марк, суботньої ночі у нього з візитом побував Денні Ґлік. Решту він зможе розповісти вам сам.

Марк розповів усе від початку до кінця, точно так, як перед цим він розповідав Бену.

Коли він закінчив, першим заговорив Метт:

— Бене, немає таких слів, щоби висказати, як мені жаль.

— Я можу вам дати дещо, якщо маєте потребу, — сказав Джиммі.