— Гаразд, — знову повторив Бен.

— І понад усе, — погляд Метта оббіг їх усіх, — нізащо не дивіться йому в очі! Якщо ви це зробите, він ухопить вас і оберне проти інших, навіть коштом вашого власного життя. Згадайте Флойда Тіббітса. Через це так небезпечно мати з собою зброю, навіть якщо вона необхідна. Джиммі, ти візьмеш револьвер і триматимешся трохи позаду. Якщо тобі треба буде оглянути Барлоу або Сюзен, віддаси його Марку.

— Зрозуміло, — сказав Джиммі.

— Не забудьте купити часнику. І троянди, якщо зможете. Джиммі, та маленька квіткарня у Камберленді досі працює?

— «Північна красуня»? Гадаю, так.

— Біла троянда кожному з вас. Приплетіть їх собі до волосся або повісьте на шию. І ще раз повторюю — не дивіться йому в очі! Я міг би тримати вас тут і розповісти ще сотню інших речей, але вам краще вирушати. Вже десята година, та й отець Каллаген може передумати. Зичу вам удачі, з вами будуть мої молитви. Авжеж, молитися — це неабиякий виверт для такого старого агностика, як я. Проте не думаю, що я тепер аж такий агностик, яким був колись. Це Карлайл сказав: «Якщо людина скидає Бога з престолу в своєму серці, тоді його місце мусить посісти Сатана?»[259]

Ніхто не відповів, а Метт зітхнув:

— Джиммі, я хочу краще роздивитися твою шию.

Джиммі підступив до ліжка і задрав підборіддя. Ранки були явно проколами, але вони вже заскориніли і, схоже, гарно заживали.

— Поболює? Свербить?

— Ні.

— Тобі вельми пощастило, — сказав Метт, уважно вдивляючись.

— Я починаю думати, що це найбільша моя удача у всьому житті.

Метт відкинувся назад у ліжку. Його обличчя мало виснажений вигляд, очі були глибоко запалими.

— Якщо твоя ласка, я прийму ту пігулку, від якої відмовився Бен.

— Я скажу комусь із медсестер.

— Я посплю, поки ви виконуватимете вашу роботу, — сказав Метт. — Пізніше є ще інша тема… ну, поки що досить цього.

Його очі перекинулися на Марка:

— Хлопчику, вчора ти вчинив дивовижну річ. Нерозумно, необачно, але дивовижну.