— Що? — перепитав Джиммі. — Навіщо? Навіщо б йому було таке робити?
— Білі очі, — сказав Марк і запитально подивився на Метта, котрий закивав, дещо здивований.
— Всю ніч я куняв над цими книжками, не знаючи, що серед нас є вчений-знавець.
Хлопець трохи зашарівся.
— Марк каже абсолютно правильно. Згідно з кількома перехресними посиланнями на фольклор і надприродне, один зі способів відлякати вампіра — це намалювати білі «янгольські очі» над справжніми очима чорного собаки. Вінів Док був цілком чорним, окрім двох білих плям. Він називав їх його фарами — вони були в Дока прямо над очима. Він дозволяв собаці вільно бігати вночі. Стрейкер, мабуть, його примітив, убив, а потім повісив на воротах цвинтаря.
— А як щодо цього Барлоу? — запитав Джиммі. — Як він потрапив у місто?
Метт знизав плечима:
— Не можу точно сказати. Я думаю, засновуючись на легендах, ми мусимо припустити, що він старий… дуже старий. Він міг змінювати своє ім’я десятки разів або й тисячу. Він міг бути, в той чи інший час, уродженцем майже кожної країни в світі, хоча, я підозрюю, його походження має бути румунським, або мадярським, або угорським. Наразі не має великого значення, як саме він потрапив у місто… хоча я не здивувався б, дізнавшись, що до цього приклав свою руку Ларрі Кроккет. Він тут. Оце важливо.
— Тепер ось що ви мусите зробити: коли туди підете, візьміть із собою кілок. І зброю, на той випадок, якщо Стрейкер досі живий. Для цього згодиться револьвер шерифа Мак-Казліна. Кілок мусить пробити серце, бо інакше вампір знову повстане. Джиммі, ти зможеш це перевірити, щоб переконатися. Коли проб’єте його кілком, ви мусите відрізати йому голову, напхати до рота часнику і перевернути її в труні лицем донизу. У більшості історій про вампірів — голлівудських та інших — пробитий кілком вампір майже миттєво знищується, розсипаючись на пил. У реальному житті цього може не статися. Якщо так, ви мусите якось обтяжити труну і кинути її в текучу воду. Я би запропонував Роялову річку. Маєте якісь запитання?
Запитань не було.
— Добре. Кожен із вас мусить мати при собі пляшечку зі святою водою і трохи гостії. І, перш ніж вирушати, кожний мусить висповідатися перед отцем Каллагеном.
— Я не думаю, щоби хтось із нас був католиком, — сказав Бен.
— Я, — сказав Джиммі. — Позацерковний.
— Однак ви відбудете сповідь і каяття. Тоді ви вирушите очищеними, омитими Христовою кров’ю… чистою кров’ю, неоскверненою.
— Гаразд, — сказав Бен.
— Бене, ви спали з Сюзен? Вибачте мені, але…
— Так, — відповів Бен.
— Тоді ви мусите забити кілок. Спершу в Барлоу, а потім у неї. Ви єдиний у цій маленькій експедиції, кому було завдано особистої шкоди. Ви діятимете як її чоловік. І ви не повинні вагатися. Ви даруватимете їй звільнення.