Виходячи, Бен безадресно промовив:

— Цікаво, на чому заснована ефективність часнику проти них? Щось таке в Біблії, або в якомусь прадавньому проклятті, або…

— Я підозрюю, що це якась алергія, — сказав Джиммі.

— Алергія?

Каллаген уловив останнє і попрохав їх пояснити, поки вони їхали до квіткарні «Північна красуня».

— О, так, я погоджуюся з доктором Коді, — сказав він. — Мабуть, це якась алергія… якщо він взагалі має гамівну дію. Пам’ятаймо, це досі не доведено.

— Дивна думка, як на священника, — сказав Марк.

— Чому? Якщо я мушу прийняти існування вампірів (і схоже на те, що я таки мушу, принаймні наразі), чи не мушу я також сприймати їх як істот поза межами всіх природних законів? Деяких, так напевне. Фольклор стверджує, що їх неможливо побачити в дзеркалі, що вони вміють обертатися на кажанів або на вовків чи птахів — так звані психопомпи — що вони можуть стоншувати свої тіла і прослизати крізь найкрихітніші щілини. Й одночасно ми знаємо, що вони бачать, і чують, і говорять… і, безумовно, вони мають відчуття смаку. Можливо, вони також відчувають дискомфорт, біль…

— І кохання?— запитав Бен, дивлячись прямо перед собою.

— Ні, — сказав Джиммі. — Я підозрюю, що кохання їм недоступне.

Він заїхав на невеличку парковку біля квіткарні у формі літери L, з прибудованою до неї оранжереєю.

Коли вони увійшли, над дверима дзеленькнув маленький дзвіночок і їх накрило важким ароматом квітів. Бен відчув нудоту від ваги солодкавої суміші цих пахощів, йому воно нагадало похоронні салони.

— Вітаю вас.

До них, тримаючи в одній руці вазон, підходив чоловік у полотняному фартуху.

Тільки-но Бен почав пояснювати, що їм треба, як той, похитавши головою, його перебив:

— Боюся, ви запізнилися. Приїздив один чоловік минулої п’ятниці і скупив весь асортимент троянд, які я мав у наявності, — червоні, білі й жовті. Нові я отримаю не раніше середи. Якщо бажаєте замовити…

— Який на вигляд той чоловік?

— Дуже імпозантний, — сказав хазяїн квіткарні, ставлячи долі свій вазон. — Високий, абсолютно голомозий. Пронизливі очі. Курив закордонні сигарети, судячи з запаху. Йому довелося тричі виносити квіти повними оберемками. Він складав їх у багажник якоїсь дуже старої машини, «доджа», я думаю…[267]

— «Паккард», — сказав Бен. — Чорний «паккард».

— Отже, ви його знаєте.