Тепер подумаймо, що ж відбувається під час депресії. Ви думаєте про власну смерть або смерть коханої людини, уявляєте своїх дітей у таборах для біженців, побиваєтесь через вирубування тропічних лісів та вимирання тварин і рослин, у голові звучать пізні струнні квартети Бетховена, і ось у вас уже виникають симптоми як після неприємної зустрічі зі слоном. Якщо говорити дуже спрощено, можна вважати, що депресія виникає тоді, коли у корі головного мозку з’являється абстрактна негативна думка і кора переконує інші частини мозку в тому, що ця думка настільки ж реальна, як і фізичний стресогенний чинник. За такого підходу кора головного мозку людей з хронічною депресією постійно нашіптує сумні думки іншим ділянкам мозку. Виникає надзвичайно неоковирна ідея: якщо обірвати зв’язки між корою та іншими ділянками пригніченого мозку, кора більше не зможе доводити їх до такого стану.

Як не дивно, такий метод іноді дійсно спрацьовує. Нейрохірурги можуть проводити таку процедуру на людях із надзвичайно сильними формами депресії, які ще й не сприймають медикаменти, ЕКТ та інші форми лікування. Після проведення такої операції симптоми депресії вщухають.^[92]

Звісно, це дуже спрощена картина — ніхто насправді повністю не від’єднує кору головного мозку від решти частин. Зрештою, діяльність кори головного мозку не обмежується увімкненням сумного настрою після прочитання заключної глави роману Стейнбека «Про мишей і людей». Хірургічна процедура цингулотомія, або відсікання поясного пучка, передбачає від’єднання лише однієї ділянки кори головного мозку, а саме передньої поясної кори (ППК). Виявляється, що ППК якраз і є епіцент­ром усіх процесів у мозку, яких бажано було б позбутися під час депресії. Вона дуже тісно пов’язана з емоціями. Якщо показати групі людей набір картинок і попросити спочатку звернути увагу на емоції, які виражають зображені на картинках люди, а потім придивитися, де зображені люди — всередині будинку або на вулиці, то ППК активізується лише під час виконання першого завдання.

До того ж ППК регулює саме негативні емоції. Якщо налаштувати людину на позитивний лад, показавши їй щось цікаве, метаболізм у ППК знижується. Натомість, якщо вплинути на ППК людини електричною стимуляцією, вона почне відчувати безпричинний страх і тривогу. До того ж нейрони у ППК усіх видів, і в людини зокрема, реагують на різні види болю. Але реакція ППК стосується не так власне самого болю, як відчуттів, які людина має через цей біль. Як зазначалось у Розділі 9, людину за допомогою гіпнозу можна переконати, що вона нічого неприємного не відчуватиме, зануривши руку у крижану воду. Первинні частини мозку, які отримують больові сигнали від спинного мозку, активізуються однаково і за гіпнозу, і без нього. А от ППК не активізується.