Загалом різні дослідження виокремлюють два варіанти, за яких поведінковий стиль примата може зрештою призвести до появи хвороби, зумовленої стресом. Першим варіантом є невідповідність між масштабом стресогенних чинників та масштабом стресової реакції — коли нейтральні обставини сприймаються як загроза, що вимагає ворожої, агресивної реакції (як у деяких моїх бабуїнів та макак Каплана) або тривожної замкненості в собі (як у випадку мавп Суомі). У найгіршому разі, примати можуть реагувати на ситуацію, яка абсолютно точно не містить жодного стресогенного чинника (наприклад, перемога у бійці), як на важкий стрес (наприклад, програш у бійці). Другим варіантом поведінкової дисфункції є нездатність примата скористатися можливістю, яка б дозволила зробити стресогенний чинник більш керованим,— тварина не намагається отримати контроль над складною ситуацією, не користається ефективними способами виміщення негативних емоцій, коли це потрібно, і не має належної соціальної підтримки.

Здається очевидним, що ці нещасні тварини потребують допомоги психотерапевта. Але насправді це безнадійно. Бабуїни та макаки відволікаються під час сеансів терапії, наприклад, стягують книжки з полиць; постійно пропускають призначені сеанси, бо не знають днів тижня; об’їдають листя на рослинах у приймальні тощо. Отже, набагато корисніше буде застосувати отримані дані для допомоги людям, які схильні до виникнення гіперактивної стресової реакції та мають високий ризик появи хвороб, зумовлених стресом.

СВІТ ЛЮДЕЙ: ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

СВІТ ЛЮДЕЙ: ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

На сьогоднішній день уже проведено декілька приголомшливих досліджень, які показують взаємозв’язок між типами характеру людини та появою хвороб, зумовлених стресом. Мабуть, найкраще розпочати з застереження щодо цього взаємозв’язку, який, на мою думку, варто сприймати з певним скептицизмом.

Я вже закликав до скептицизму під час розгляду психоаналітичних теорій, які пов’язують певний тип характеру з виникненням коліту (у Розділі 5). Ще один приклад стосується викиднів та абортів. У Розділі 7 пояснюється механізм, за якого стрес може призвести до втрати плоду, і серйозність психологічної травми в цій ситуації зрозуміла навіть тим, хто не переживав таке нещастя. Можна уявити собі страждання жінки, у якої регулярно стаються викидні, і її відчай, якщо лікарі не можуть пояснити, у чому причина. І ось знайшлися люди, які спробували пояснити це явище, дослідивши риси характеру «жінок, у яких стаються викидні з психогенних причин», як вони їх назвали.