Доповнимо портрет Гері фізіологічними деталями. Підвищений базовий рівень глюкокортикоїдів — постійна слабко виражена стресова реакція, бо життя для Гері є одним суцільним стресом. Імунна система така, якої не побажаєш найзапеклішому ворогу. Підвищений тиск у стані спокою, нездорове співвідношення між «хорошим» та «поганим» холестерином і перша стадія серйозного атеросклерозу. А якщо зазирнути трохи наперед, передчасна смерть у пізньому середньому віці.

Тепер порівняймо його з Кеннетом. Він також у розквіті сил і теж є Номером 2 у своїй сфері, але дістався до цієї позиції іншим шляхом, дотримуючись зовсім іншого підходу до життя ще з дитинства. Можливо, хтось помилково назве його політиканом, але він у принципі хороша людина — добре ладнає з людьми, робить їм послугу, а потім просить про послугу сам. Він вміє дійти компромісу, він — командний гравець. Коли Кеннета щось дратує, а це, безперечно, трапляється, то він не виміщує свою злобу на інших.

Декілька років тому Кеннет мав можливість стати Номером 1 у своїй справі, але він ухвалив екстраординарне рішення — відмовився від цієї пропозиції. Він твердо стояв на ногах і усвідомив, що в житті існують речі важливіші, ніж боротьба за верхній щабель ієрархії. Тож тепер Кеннет проводить час зі своїми дітьми Семом й Алланом і турбується про те, щоб вони росли здоровими і були в безпеці. Дружина Барбара його найкращий друг. Кеннет ніколи не задумується над тим, від чого він у свій час відмовився.

Не дивно, що фізіологічний стан Кеннета дуже відрізняється від стану Гері — загалом усі його показники, які пов’язані зі стресом, протилежні. Кеннет бадьорий і здоровий, доживе до глибокої старості в оточенні своїх дітей, онуків та дружини.

Може видатися, що тут ідеться про людей, але, зрештою, так можемо поводитися не тільки ми. Деякі бабуїни — справжні агресори, вони уникають виразок і викликають виразки в інших та завжди сприймають світ у песимістичному світлі.

А інші бабуїни — цілковита протилежність. Поговоріть з будь-яким власником хатньої тваринки, і він вас гаряче запевнятиме в наявності яскраво вираженого характеру в його папуги, черепашки чи кролика. І вони бодай у чомусь матимуть слушність — є навіть наукові статті, присвячені типам характеру тварин. Деякі зокрема присвячені лабораторним щурам. Деякі щури виявляють агресивний проактивний стиль боротьби зі стресогенними чинниками — якщо покласти якийсь новий об’єкт до їхньої клітки, вони заховають його під свою підстилку. Ці тварини не мають вираженої глюкокортикоїдної стресової реакції. На противагу їм існують тварини з реактивною поведінкою, які реагують на загрозу спробою її уникнення. Вони мають більш виражену глюкокортикоїдну стресову реакцію. Деякі фахівці досліджували відмінності у видах характеру гусей на основі їхньої реакції на стрес. Також є чудове дослідження про види характеру риби-місяця (деякі з них скромняги, а деякі — комунікабельні світські завсідники). Тварини мають чітко виражену індивідуальність, і якщо говорити про приматів, то вони мають разюче великий набір різних рис характеру, різні види темпераменту та стилі вирішення проблем. Цим відмінностям властиві певні фізіологічні характеристики та ризики появи хвороб, пов’язані з індивідуальними особливостями подолання стресу. Дослідження не стосуються впливу зовнішніх чинників на здоров’я. Натомість вивчається вплив на здоров’я індивідуального сприйняття, реакції та методу боротьби з цими зовнішніми стресогенними чинниками. Висновки, зроблені під час досліджень деяких з цих тварин, можуть бути надзвичайно актуальними і для людей.