Деякі дослідники виокремили підгрупу жінок, у яких декілька разів ставалися «психогенні» викидні (що становило близько половини всіх ­випадків), і назвали їх «відсталими в психологічному розвитку». Ці жінки були охарактеризовані як емоційно незрілі, сильно залежні від своїх чоловіків, які на якомусь підсвідомому рівні вбачають у появі дитини загрозу власним стосункам із чоловіком, подібним до відносин між дитиною і батьком. На противагу цьому типу було названо інший, діаметрально протилежний — рішучі, незалежні жінки, які насправді не хочуть дитини. Спільною рисою обох типів є несвідоме бажання не мати дитини — або ж через конкуренцію за увагу чоловіка, або ж через небажання руйнувати свій незалежний спосіб життя.

Проте багато експертів ставляться до цього дослідження і його висновків з недовірою. Першу причину цієї недовіри я озвучив ще на початку книжки: діагноз «психогенний» стосовно будь-чого (імпотенції, аменореї, викидню і так далі) є зазвичай діагнозом за методом виключення. Інакше кажучи, лікар не може знайти ніякої хвороби або органічної причини, і доки нічого не виявиться, хвороба належить до розділу психогенних. Це може означати, що або цей розлад цілком обґрунтовано можна пояснити психологічними чинниками, або просто відповідальний за цей розлад гормон, нейромедіатор або генетичну аномалію ще не відкрили. Коли вчені їх відкриють, психогенна хвороба магічним чином перетвориться на органічне порушення: «О, ваш характер був тут ні до чого». Останнім часом у питанні повторюваних викиднів роблять чимало біологічних відкриттів — багато з психогенних викиднів, що ставалися за останнє десятиліття, тепер отримали органічне пояснення, і ця тенденція, ймовірно, буде продовжуватися. Отже, ставтеся скептично до будь-якого діагнозу з приставкою «психогенний».

Іншою проблемою цих досліджень є те, що всі вони ретроспективні: дослідники вивчають характер жінок після того, як у них сталися повторювані викидні. Отже, дослідження наводить приклад жінки, яка мала три викидні підряд, зауважуючи, що вона емоційно замкнена і залежна від свого чоловіка. Але через структуру дослідження неможливо точно визначити, є такі риси характеру причиною викиднів чи реакцією на них — три викидні підряд можуть накласти важкий емоційний відбиток і зробити жінку замкненою в собі і більш залежною від свого чоловіка. Для того щоб дослідити це явище належним чином, потрібно проаналізувати характер таких жінок до їхньої вагітності і зробити висновок щодо того, чи можна так спрогнозувати ризик повторюваних викиднів. Наскільки мені відомо, такого дослідження ще ніхто не проводив.