Фрідман та колеги заявили про альтернативну точку зору, припустивши, що в основі ворожості лежить відчуття «браку часу» — «Ну хіба може касир в банку так повільно працювати? Я простовбичу тут цілий день. Я не можу змарнувати все своє життя на відкриття кредиту. Він, напевно, знає, що я поспішаю, і навмисне тягне час. Я його вб’ю», тоді як відчуття браку часу ґрунтується на шаленій невпевненості в собі. У вас немає часу, щоб насолодитися своїми досягненнями, не кажучи вже про досягнення інших, бо ви весь час поспішаєте, щоб постійно самостверджуватися і якомога довше не дати світу дізнатися про свою нікчемність. Ці вчені вважають, що саме постійна невпевненість у собі є кращим прогностичним чинником появи серцево-судинних захворювань, ніж ворожість, хоча ця думка і непопулярна в галузі.
Ворожість певним чином впливає на роботу серця (як основний чинник або опосередкована змінна), проте досі не зрозуміло, який з аспектів ворожості заподіює шкоду. Наприклад, дослідження за участі адвокатів показало, що найважливішими аспектами є відкрита агресія та цинічна недовіра — інакше кажучи, часті відкриті прояви гніву, які відчуває людина, є прогностичним чинником хвороб серця. На підтвердження цього експериментальні дослідження виявили, що повноцінний прояв гніву є потужним подразником серцево-судинної системи. На противагу, перевірка початкового набору рис характеру, властивих поведінці типу «А», показала, що особливо сильним прогностичним чинником появи хвороби серця є не тільки висока ступінь ворожості, а й схильність не проявляти свій гнів. Цю думку підтримали висновки відмінної роботи Джеймса Ґросса зі Стенфордського університету. Одній групі волонтерів увімкнули відеоролик, який викликає сильні емоції, а саме відразу (показавши в усіх натуралістичних подробицях ампутацію ноги). Учасники експерименту відчували сильне відторгнення та дискомфорт і, що не дивно, у них були виявлені фізіологічні маркери активації симпатичної нервової системи. Потім цей самий відеоролик показали іншій групі волонтерів, попросивши, якщо змога, не виявляти своїх емоцій («так, щоб за вашим виразом обличчя неможливо було зрозуміти, що ви дивитеся»). Учасники дивляться на ті самі ріки крові, стискають поручні крісла і намагаються здаватися незворушними, проте тести показують ще більшу активацію симпатичної нервової системи порівняно з першою групою. Стримування проявів сильних емоцій збільшує інтенсивність фізіологічних процесів, які ці емоції викликають.
Чому сильна ворожість (або будь-який її варіант) погано впливає на роботу серця? Почасти це може зумовлювати цілу низку чинників ризику, бо вороже налаштовані особистості більше схильні до паління, неправильного харчування, надмірного споживання алкоголю. До того ж, є й психосоціальні параметри — ворожим людям бракує соціальної підтримки, бо вони відлякують від себе інших. Але є і прямі біологічні наслідки ворожості. Із суб’єктивної точки зору можна сказати, що ворожа людина заводиться з півоберта і злиться через явища, які в інших людей викликають максимум легке роздратування. Відповідно, стресова реакція у ворожих людей активізується в таких обставинах, які інших би лишили незворушними. Якщо піддати ворожу і неворожу людину дії однакового несоціального стресогенного чинника (наприклад, дати розв’язати математичну задачу), не відбудеться нічого цікавого — кожен матиме приблизно однаковий ступінь активізації серцево-судинної системи. Але якщо створити обставини із провокацією соціального характеру, у ворожої людини збільшиться вміст епінефрину, норепінефрину та глюкокортикоїдів у крові, це призведе до підвищеного кров’яного тиску і низки інших проблем із їхньою серцево-судинною системою. У дослідженнях використовували різні види соціальної провокації: учасників могли попросити пройти якийсь тест і під час виконання постійно їх переривати; або зіграти у відеогру із суперником, якому не тільки несправедливо присуджують перемогу, а який ще й поводить себе як самовпевнений вискочка. У цих та інших випадках стресова реакція серцево-судинної системи неворожих людей є відносно млявою. Однак у ворожих людей кров’яний тиск підіймається до точки кипіння. (Хіба ці люди не нагадують гіперреактивних мавп Джея Каплана з їхньою надмірною реакцією симпатичної нервової системи на стресові ситуації та їхній високий ризик появи серцево-судинних захворювань? Або моїх бабуїнів, які не можуть відрізнити загрозливу ситуацію від нейтральної у своєму світі? Це ж справжні хвостаті представники поведінки типу «А».) І знову ця невідповідність, про яку ми говорили раніше. Тривожні люди сприймають життя як вир загрозливих стресових ситуацій, які вимагають пильності та готовності з ними боротися. Для людей з поведінкою типу «А» життя сповнене загрозливих стресових ситуацій, які вимагають пильності та готовності боротися з ними агресивними методами. І це продовжуватиметься все їхнє життя. Якщо серцево-судинна система ворожої людини активно реагуватиме на всі стресогенні чинники, які готує кожен новий день життя, вона поступово занепадатиме. Підвищений ризик появи серцево-судинних захворювань не дивина за таких обставин.