Від цифр Василь перейшов до історичних дат. Почав з того, що руйнівна сила дніпровської води була випробувана на радянських людях ввечері 18 серпня 1941 року, коли працівниками НКВС була висаджена у повітря гребля ДніпроГЕСу. З оборонної точки зору, цей акт практично не мав сенсу: адже водяна хвиля, що виникла внаслідок вибуху, вдарила по пологому лівому берегу річки, все ще зайнятому радянськими військами – німці ж на той момент знаходилися на високому правобережжі й майже не постраждали. Однак сталінське керівництво СРСР досягнутими результатами було задоволене, тому по завершенні війни відбулося не тільки відновлення ДніпроГЕСу, але й спорудження п’яти нових гідроелектростанцій.

– Ви тільки вдумайтеся, панове: в зоні можливого затоплення опиняються всі лівобережні райони Києва, а також частина правобережних районів – Оболонь, Старий Поділ і Видубичі, а ще такі обласні центри, як Дніпропетровськ, Запоріжжя і Херсон. І все це не враховуючи низки більш дрібних містечок та сіл, а також всі комунікації, перекинуті між двома берегами Дніпра… Втім, особливу небезпеку являє собою Запорізька АЕС – між іншим, найбільша в Європі! Уявіть, що станеться, якщо потужна водяна хвиля накриє одразу ж ШІСТЬ реакторів ВВЕР-1000, потужність кожного з яких складає тисячу мегават! Та Чорнобильська катастрофа не йтиме ні в яке порівняння із цим пеклом – ви тільки уявіть це жахіття, уявіть!..

Обвівши прискіпливим поглядом принишклу залу, Василь переконався, що його слова справили належне враження, та продовжив:

– От саме тому Північноатлантичний альянс, більш відомий у нас під абревіатурою НАТО, ніколи не планував наступати на СРСР через українські території. Все пояснюється просто: адже у випадку сухопутного наступу достатньо висадити в повітря греблю чи дамбу Київського водосховища – і тоді рукотворне цунамі змете половину столиці України, а також всі київські мости, лінії електропередач тощо! Коли вода першого з «морів» досягне Канівського водосховища – воно швидко переповниться, після чого вже подвоєний обсяг води переповнить Кременчуцьке «море»…

Звісно, найбільш руйнівні наслідки матиме прорив греблі ДніпроГЕСу: по-перше, її висота дорівнює шістдесяти метрам, по-друге, в Дніпровському, або ж по-іншому – в Запорізькому водосховищі міститься понад три кубічні кілометри власної води, плюс вода з чотирьох верхніх водосховищ… Ну, і Запорізька АЕС з усіма її реакторами нижче за течією, про що я вже сказав. Плюс на довершення – прорив дамби або греблі Каховського водосховища. Після чого водяне цунамі виривається в Чорне море, перетинає його і вдаряє по Туреччині – між іншим, по країні НАТО… Не варто також забувати, що донні відкладення Чорного моря багаті на метан – ось вам ще одне джерело підвищеної небезпеки. Тепер, сподіваюсь, ви всі остаточно зрозуміли, що основна функція Дніпровського гідрокаскаду є оборонно-захисною, покликаною запобігти сухопутному наступу військ НАТО у напрямі на схід?.. І це зовсім не енергогенерація або ж меліорація територій.