Видавши 26 жовтня універсал про захист Львова від неорганізованих татарських ватаг, Хмельницький зі своїм військом рушив до Замостя. Падіння цього міста, яке мало чудові укріплення, відкривало б шлях гетьману до Варшави. Чи справді Хмельницький хотів узяти це місто? Це вартувало б йому великої крові. Чи просто хотів отримати викуп від городян? Чи це була демонстрація сили під час виборів короля, які відбувалися саме в цей час?
На порожній трон претендували Ян Казимир (1609–1672)[616] і Карл Фердинанд — брати покійного короля Владислава. Хмельницький підтримав першого. Чому? Можна лише здогадуватися. Певно, Ян Казимир дав козацькому гетьману таємні гарантії. Як би не було, але підтримка Хмельницького мала чимале значення і допомогла цьому претенденту стати королем.
Хмельницький після виборів послав своїх представників до Варшави, які з королівським секретарем Миколаєм Смяровським провели попередні переговори.
Іноді виникає питання, чому гетьман з-під Замостя не пішов на столицю Речі Посполитої? Адже, здавалося, він мав силу й Польща могла впасти до його ніг. Насправді, це ілюзія. Хмельницький не спромігся зі своїм військом взяти ні Львова, ні Замостя. Де була гарантія, що вдасться взяти Варшаву. Окрім того, наступати в умовах осінньої негоди, масових захворювань було складно. Чимало козаків, отримавши свою частку награбованого, покидали військо й верталися додому. Дисципліна в армії, яка й так не була на високому рівні, ще більше знизилась. Зрештою, після королівських виборів гетьман вважав, що у Варшаві тепер має «свою людину», з якою треба не битися, а домовлятися.
Збереглися умови, які виставив Хмельницький у листопаді 1648 р. польському королеві, стоячи під Замостям. Документ цікавий для розуміння запитів гетьмана і його оточення. Тому є сенс навести його майже в повному вигляді. Отже, Хмельницьким пропонувалося:
«1. Щоб завжди було козаків 12 тисяч...
2. Щоб кварцяного війська не було, а вони самі оборонятимуть Річ Посполиту.
3. Щоб Хмельницькому було дано в Україні староство, яке він сам собі вподобає, а до того староства 20 миль землі.
4. Щоб пани не карали своїх підданих і все простили цим заколотникам.
5. Щоб можна було виходити в море, коли захочуть, і в будь-якому числі.
6. Щоб судилися козаки правом литовських татар, а литовські татари судяться таким правом, як шляхта.
7. Щоб те, що сталося, було забуте.
8. Щоб не були під владою пп. (панів. —