Далі йшла низка пунктів, спрямованих на захист православної віри. У третьому пункті говорилося: «Унія, як постійна причина пригноблення руського народу і труднощів Речі Посполитої, повинна бути скасована і в Короні, і у Великому князівстві Литовському». У пізніших документах Хмельницького теж звучить ця вимога (наприклад, у листопаді 1650 р. він передав вимоги королю й сенату, де теж порушувалося це питання[636]). У четвертому пункті вимог Хмельницького, поданих під Зборовом, було чітко прописано: «Київський митрополит за стародавнім звичаєм повинен брати посвячення від константинопольського патріарха і підлягати йому з усім руським духовенством на вічні часи». Тобто православні духовні особи в Україні мали підлягати патріархові, який перебував під контролем турків. У чиїх інтересах був цей пункт, говорити не треба. Далі наступні пункти, аж до 8-го включно, стосувалися православного духовенства. Зокрема, передбачалося, що воно матиме ті ж права, що і духовенство католицьке, а маєтності, які були відібрані в православних, повинні бути їм повернуті. Окрім того, в пункті 17 передбачалося, що київський митрополит і два православні єпископи повинні мати місце в сенаті. А у 18-му пункті вимагалося, що король має присягнути на непорушність православної віри. На теренах, контрольованих козаками, обмежувалася діяльність католицького духовенства, а в Києві його взагалі не повинно було бути. Заборонялося також євреям мешкати в контрольованих козаками містах — вони могли лише приїздити сюди в торгових справах (пункт 11-й).
Король надав Хмельницькому лист, який підтвердив чимало козацьких вимог[637]. Цей документ часто в нашій літературі іменується Зборівським договором. Насправді то був не договір у класичному розумінні, а пожалування Хмельницькому та козакам. Військо Запорізьке не трактувалося як суб’єкт відносин. У королівському листі, що був наданий Хмельницькому в присутності канцлера Єжи Оссолінського та київського воєводи Адама Киселя, який часто виступав у ролі посередника між королівською владою та гетьманом, йшлося, що будуть забезпечені козацькі вільності, збільшиться реєстр, Чигирин передавався Хмельницькому, тобто він ніби отримував уряд чигиринського старости, проголошувалася амністія повстанцям, євреям заборонялося мешкати на теренах, підконтрольних козацтву, також на цих землях не повинно було бути королівських військ, заборонялася діяльність єзуїтів, було обіцяно скасувати унію, забезпечити права православного духовенства, навіть надати київському митрополитові місце в сенаті.