Схоже, Самовидець загалом вірно окреслює логіку подій. Він допускає, що напасти татарам і козакам на Молдавію, яка була васалом Османської імперії, дозволили в самому Стамбулі. Чи випадково цей напад відбувся незадовго після того, як активізувалися переговори між Хмельницьким та османською владою?
Формально приводом для нападу татар і козаків на Молдавію стало те, що нібито молдавани чинили напади на татарські терени. Очолив похід калга ханства Кірим-Гірей. Хмельницький теж брав участь у цьому поході. У вересні 1650 р. йому вдалося зайняти Ясси — одне з головних міст князівства.
У той час на молдавському престолі знаходився Василь Лупу, відомий також і як Лупул (1595–1661)[650]. Варто сказати кілька слів про цю непересічну людину. Точно не можемо сказати, ким він був — албанцем, болгарином чи греком. Народився Лупу в Стамбулі. Хоча є інша версія — що в Болгарії. Був торгівцем. Йому вдалося розбагатіти, і в 1634 р. він зумів зайняти молдавській престол. За часів його правління країна розвивалася і в плані економічному, й культурному. Про це, власне, говорить Самовидець.
Лупу співпрацював з Петром Могилою. За сприянням останнього в 1640 р. у Молдовському князівстві відкрили слов’яно-греко-латинську академію, першим ректором якої став Софроній Почаський (? — 1642) — вихованець Києво-Могилянської колегії. Також за часів правління Лупу в Молдавії була організована перша друкарня, в якій надрукували 8 книг. Так, у 1646 р. в ній побачив світ збірник «Правила» («Уложення») — перший молдавський кодекс законів, що діяв аж до середини XVIII ст. Чимало уваги цей господар, як і Петро Могила, приділяв церковному будівництву. При його сприянні в Яссах був побудований один із самих величних пам’ятників молдавської середньовічної архітектури — собор Трьох святителів.
Перебуваючи з військом у Молдавії, Хмельницький пішов із Лупу на примирення, поставивши умову — видати дочку господаря Розанду (1630–1686)[651] за його сина Тимоша (1632–1653)[652]. Такий шлюб давав би останньому змогу (принаймні теоретично) посісти з часом молдавський престол. Хоча в Лупу був син Стефаніца, який навіть певний час займав молдавський престол у 1659–1661 роках.
Ще одна дочка Лупу, Марія, вийшла заміж за Януша Радзивілла — на той час реального правителя Великого князівства Литовського. Така шлюбна стратегія Хмельницького давала б йому змогу піднятися на рівень «вищої ліги» можновладців Східної Європи. Породичавшись з Лупу, козацький гетьман міг би розраховувати на приязні стосунки з Радзивіллом. А це йому було дуже до речі.