Савіцький, немов бажаючи прийти на порятунок, поспішно прошепотів:

— Латинське.

Панцьо плямкнув ротом, як пес, що ловить муху, а потім, заливаючись сміхом, як собака на прив’язі гавкотом, відповів:

— Латина, латина, па-паничу, для того, щоб краще дурити. В латинському костелі торохтять латиною, щоб ніхто не зрозумів, щоб краще вхопити на вудочку, а в тому іншому — уніатському, дуже хитро, нібито й розуміють церковну службу, але ще майстерніша конституція.

— То що це значить конституція? — вперто допитувався Ґіжицький.

— Цього людською мовою не передати, тому й латиною. Священики вигадали і закрутили. Це означає — постанова. Кажуть, що Бог так само заснував цей світ. Конституція така: якщо ти народився, то будеш мучитись і вмирати, а мук і смерті є багато на вибір. Оженишся, то маєш подурніти, бідувати, а біди — на вибір. Маєш дітей, то самі лайдаки, а лайдацтва — на вибір. Ти багатий, то відразу ж з власного бажання і великий розбійник, а розбою — на вибір. А якщо ти бідний, — Панцьо перервався.

— Бідний, то який? — пошепки запитав кєрманич Ґуцинюк.

Панцьо голосно засміявся.

— Щира душа, ніби й малий розбійник, але найбільший, бо бідних багато, і мають на вибір: здохнути з голоду або розбійничати, така конституція. Євреї так пояснюють конституцію: «konsty — tis te», що означає «хочеш, то зроби, але не мусиш». І правда, де цей «мус», щоб я загинув саме від багнету, від картечі, від холери чи від червінки? І правда, хто змушує форель, щоб вона хапала наживку? Чи я її хапаю рукою? Де там, рукою я б сполошив інших, а до тієї вудки, до конституції вони самі чемно горнуться, пхаються одна за одною, з води вискакують.

Мандат захихотів:

— Не лякайте нас, дідику, ми не форелі.

— Ні, я вас зовсім не лякаю, самі краще подивіться. Еgalitè — це ще гірша конституція, бо це означає рівність. Рівненько вудочки лягають, сто вудок, сто вудок, тисячу вудок, як краплини дощу, не розбереш, що це, і впіймається однаково як перший, так і сотий, така рівність.

Ґуцинюк знову несміливо запитав:

— Тобто як, рівність це недобре, чи як ви вважаєте?

Панцьо переможно розреготався.

— Як же це може бути добре, подумайте! Натовпом наскоче стадо биків, що аж чорно, і розтопче. А такого, що сам не чавить — то відразу на місиво, ані не пискне.

— То що ж робити? — тихо запитав Томашевський.

Знудьгований вже Панцьо позіхав і засміявся сумно:

— Хе-хе-хе, найкраще порадитися з папою римським, але його і так ніхто не послухає.

Матарга помітно стримувався, але не зміг себе повністю перемогти.