— Як же не богомольний, я минулого літа бачив Айзика, йшов з купою книжок під пахою.

Ґіжицький пояснював:

— Звідки ти там знаєш, що за книжки, старий вчився з богомольних, а той — з протилежних. Для старого це проблема.

— Божа кара — прорік упівголоса Ґуцинюк, — за людські землі, за процеси.

— Яка там кара? — сміявся Ґіжицький, — Пияки легкодухі набирають товару, пропивають і не платять. Мій тато каже, що Йосенько трохи твердий, але правий. І богомольний.

— Богомольний, — захихотав Томашевський, — коливається цілими вечорами над рахунками, торохтить і стогне до Бога: «Вей мір, Іван мені винен, Петро мені винен, Гарасим мені винен, вей мір, дай Боже процес, ліцитацію дай Боже, дай Боже привласнити землю».

Голосний сміх компанії пролетів над столом. Фока кинув хижий погляд з краю стола. Шепоти і смішки замовкли. З іншого краю столу бистречани бурчали в інший спосіб. Вітролом зі співчуттям до Йосенька:

— Ось вам! ці люди з-за гір! Безсовісні, я відразу казав. Стільки добра набрали, муки, круп, шкури, горілки, солі — і бах! щезли.

Бомба бурмотів:

— От єврейська доля нещасна. Я б таким не дав у борг ані за гріш.

Мандат поправляв:

— Скажіть краще єврейська дурнота, валаднатись і літати верхами по таких пустирищах за кілька ґульденів. Я знаю Радул з дитинства, там волосся диба стає.

Ґєлета цідив:

— Для нього й краще, що пустирі, і що немає ваших Чорнишів, Мандатів, бо розбійники притиснули б до серця жидівського розбійника, як колись вірмен.

— Я говорю, як людина про людей, а ви відразу колете, як оса. — Мандат ображений встав і пішов до колиби.

Юстинка вже подала сигнал колибі, і Петрицьо разом з Панцьом, приносячи миски, крутилися коло обслуговування нових гостей. Йосенько і далі, немов замріяний, оглядав бутин широко розчиненими очима. Дивився на гать, на миґли, на ризи.

— По-господарськи, — казав з визнанням, — але нам, сусідам, не надто даєте заробити.

Фока виправдовувався:

— Коли купуємо, то відразу багато, переважно у Кутах, часом у Косові, навіть у Чернівцях, але те, що є у вас на складі, нам завжди знадобиться. От і зараз ми купили у вас горілку і пиво.