— Інші народи і віри нехай залишаться з Богом на свободі і нехай роблять, що хочуть. У нас свобода, ми нікому не підлягаємо.

Від безсилля Фока хряснув себе рукою по чолі так сильно, наче самого Вітролома хряснув за впертість. Різко відвернувся, але Савіцький, заспокоюючи Фоку, взяв його за руку, другою вхопив Вітролома, підтягнув того до Фоки. Він промовляв з посмішкою, і всі повеселішали.

— Кінець світу, Кузімбіре, чому саме зараз кінець? Панцьо з вас трохи піджартовував, а ви замість того, щоб лякатися, подивіться на Фоку і задумайтеся над усім цим.

Кузімбір, якого тягнули за руку, розглядався за Панцьом, як за коронним свідком кінця світу, але свідок нерухомо присів у куті, похилив голову між колінами і мовчав. Бомба виручив Вітролома із відповіддю:

— Кінець світу очевидний, бо правдами-неправдами тягнуть нас, ґаздів, до поневірянь примушують.

— Видно, видно, — кивав головою Вітролом, надалі шукаючи поглядом Панця.

Савіцький рванув:

— Та хто ж вас тягне? Це ані проста розмова, ані серйозна. Самі не розумієте, що говорите.

Матарга гавкнув з темного кута:

— Це ваша мова кручена, паничу, бо яка ж вам біда, коли кілька простолюдинів розіб’ють собі голови. Зараз ви переодяглися по-нашому, бо так вам личить, а потім знову повернетеся до панської моди. Защебечете по-панському і знову вас приймуть, найбільш охоче панянки, бо ви красень. І переодягайтеся на здоров’я, а нас у нещастя не впихайте задля панських спекуляцій.

Савіцький почервонів:

— Я для вас панич? Задля спекуляцій?

Почуваючись на силі, Матарга поблажливо посміхався.

— Не так задля спекуляції, як для примхи. Ну, по-панськи. А правду кажучи, то без совісті, хоч нам Фока зараз гостро на совість наїжджає. Але це не ми запхали Чорниша у біду.

Савіцький вхопився за голову:

— Що ж я мав спільного з Чорнишом і в чому я винен?

— Ви ні, це точно, але хто ж, як не пани? По це у панському бутині розійшлося поганою славою і так залишилося. Ми не забуваємо, сплави — це панська вигадка і єврейська. Ви майстер від води, паничу, робіть своє, ніхто вам не забороняє. Але без нас, і спокійна голова.

— Так, так, — белькотів Бомба, — робіть, що хочете, але без нас, без сварок, і спокійна голова.

Відчуваючи полегшення, що на нього не тиснуть, Вітролом жваво поправив Матаргу:

— Ми проти панів нічого не маємо, ані проти євреїв, ні проти інших вір чи партій. Їх Господь також створив по-своєму, ми не вивищуємося, вони собі, а ми — собі.