— Чуєте, панночко, я жонатий на віки, я вже присягав у церкві.

— То яка проблема, можна і тут присягнути, для цього і є священик.

Мандат намагався відсунутись від панночки, але встелена ліжником бочка була зовсім тісною. Він обурився:

— Дві жінки — це смертельний гріх, це пекло і кримінал також.

Панночка чемно пояснювала:

— В одній країні дві жінки — це гріх, це так, але на чужині інші правила. Бо вважається, що в кожній країні по одній, тоді в порядку.

Мандат приглянувся до панночки. «Але ж пишна, волосся світле, очі ясні і якісь повні, і притуляється все тісніше». Йому стало тепло, потім якось гаряче. Панночка наполягала:

— Йдемо до священика?

Мандат впирався:

— Так рано, священика ще немає?

Панянка хихотіла:

— Тут священиків скільки захочете, я тільки свисну і буде священик.

— То як? Обов’язково йти до священика? — запитав Мандат.

Панночка засміялася:

— Якщо грошей у вас немає, а жінка далеко, то обов’язково! Швидше, швидше, бо тільки подивишся і прийде сюди інший, а тоді..

— Який інший?

— Мій наречений, і буде погано.

— А чому погано?

— Він страшно ревнивий і сильний. Коли розізлиться, то кості переламає мені і вам також.

Мандат намагався відсунутись: