Хай живе до скону наш монарх!

ГЕНРИК:

Це кадриль придворна, ох і ах!

КАНЦЛЕР:

Хай живе до скону наш монарх!

ГЕНРИК (прогулюючись попідруч із Канцлером):

Поглянь, танцює цілий двір!

Предивних марень шумний вир,

Осяянь віщих томна дріж —

Ніч злотокосих дивовиж...

КАНЦЛЕР:

Що за кадриль — шарман, бонтон!

Вона вквітчає кожен сон.

Душа ширя без перепон,

Золотокудра, наче льон.