ЛОПАХІН (подивившись на годинник): Так...

Пауза.

За дверима стриманий сміх, шепіт, нарешті входить Варя.

ВАРЯ (довго оглядає речі): Дивно, ніяк не знайду...

ЛОПАХІН: Що ви шукаєте?

ВАРЯ: Сама поклала і не пам’ятаю.

Пауза.

ЛОПАХІН: Ви куди ж тепер, Варваро Михайлівно?

ВАРЯ: Я? До Рагуліних... Домовилася в них дивитися за господарством... економкою, абощо.

ЛОПАХІН: Це в Яшнєво? Верст сімдесят буде.

Пауза.

ЛОПАХІН: Ось і скінчилося життя в цьому будинку...