— Я володар світу! — щодуху закричав він у високу синь небес і на мить здійняв гвинтівку обома руками над головою. А тоді переклав її в праву руку й попрямував до тієї місцини понад швидкісною автострадою, де земля спадала вниз, а сухе дерево давало сховок.

«Зняли» його лише через п’ять годин, коли вже майже споночіло.

ТІЛО 

ТІЛО 

1

1

Для найважливіших речей завжди найтяжче знайти слова. Ти соромишся їх, бо, утілені в словах, вони завше маліють — слова стискають речі, що здавалися неосяжними, поки були у твоїй голові, і стали невеличкими, коли їх звідти видобули. Однак усе не так просто, скажи? Найважливіші речі зберігаються дуже близько від тайника твого серця, як дороговкази до скарбу, що його твої люті вороги залюбки викрали б у тебе з-під носа. І часом ти наважуєшся на зізнання, що коштують тобі дуже дорого, а люди тільки дивляться на тебе якось дивно, узагалі не розуміючи, що ти сказав чи чому ти вирішив, що це аж так важливо, і плакав, поки це вимовляв. Оце, по-моєму, найгірше. Коли таємниця лишається під замком не від браку оповідача, а від браку слухача, який би її зрозумів.

Мені було дванадцять і невдовзі мало виповнитися тринадцять, коли я вперше побачив труп. Це сталося тисяча дев’ятсот шістдесятого року, хтозна-коли… хоча іноді мені здається, що не так уже й давно то було. Особливо ночами, коли я прокидаюся з тих снів, де великий град б’є прямісінько по його розплющених очах.