— Я думала, камери не під’єднані до мережі, розумієш? Тобто в них всередині SD-картка. Я навіть не уявляла — це не така вже й рідкість. Ну, щоб хакнути пристрій. Людям це вдається з камерами у FaceTime та Skype, і… я мала б вжити заходів безпеки. Але ж я не знала.

Вона замовкла й заходилася витирати сльози з обличчя.

— Мені так прикро, Майє, — сказала вона.

— Нічого.

— Я не знаю, що сталося з твоєю прихованою камерою, — сказала Ейлін. — Якщо не хочеш розповідати — нічого страшного. Але я думала, що це допоможе все прояснити. Може, твою камеру вже хакнули й тепер спостерігають за тобою та Лілі.

Майя спробувала перетравити отриману інформацію. Зараз їй не вдавалося встановити, що саме означає ця новина і як вона пов’язана з її ситуацією. Чи могли записати відео з Джо в іншому місці й завантажити його на її камеру? А якщо й так — що тоді? Усе одно воно було зняте тут, у цій кімнаті, на цій канапі.

Але чи стежать за нею?

— Майє?

— Я не отримувала таких листів, — промовила Майя. — Ніхто не надсилав мені фотографій.

Ейлін глянула на неї.

— Що тоді? Що сталося з твоєю прихованою камерою?

— Я бачила Джо, — сказала Майя.

Розділ 23

Розділ 23

Майя віднесла Лілі нагору, уклала її в ліжечко. Вирішила перевірити задній бік камери, подивитися, чи не ввімкнений Wi-Fi, але зараз не хотілося натякати про це тим, хто міг за нею спостерігати.

Спостерігати за нею. Ого. Звучить як параноя.

Вони з Ейлін влаштувалися з китайською їжею в їдальні, подалі від можливого пильного ока прихованої камери. Майя розповіла їй про побачене на відео, про Ізабеллу… і припинила сповідатись, бо це було безглуздо.

Факт: Ейлін принесла приховану камеру до її дому.

Майя намагалася на це не зважати, однак не могла вгамувати дзижчання підозри.

Вона могла його приглушити, але воно не зникало, не повністю.